Я вийшла заміж дуже швидко. Зараз розумію, що тоді більше повірила у гарні слова, ніж придивилася до людини по-справжньому.
З Андрієм ми познайомилися не так давно. Кілька разів гуляли містом, ходили в кафе, багато говорили. Він умів слухати так, що мені здавалося: нарешті я зустріла чоловіка, якому справді цікаво, що я думаю і відчуваю.
На одному з побачень він приніс мені букет піонів. Я здивувалася і сказала:
— Дякую… Але я ж казала, що люблю хризантеми.
А він спокійно відповів:
— Мама сказала, що піони приносять щастя.
Я тоді тільки посміхнулася.
— А, мама… Ну тоді, звісно.
— Мама — це святе, — одразу насупився він.
Тоді я не надала цьому великого значення. Подумала: ну любить чоловік маму, що тут такого. Але це був перший дзвіночок, який я чомусь пропустила.
Потім він запросив мене в кіно. Я прийшла до кінотеатру вчасно, а він уже стояв з квитками і радів, як дитина.
— Останній ряд, місця по центру! — сказав він.
Я глянула на афішу і зрозуміла, що фільм старий, не прем’єра.
— А чому саме цей?
— Мама сказала, що фільм чудовий, — знову почувся той самий аргумент.
Фільм мені не сподобався, але я промовчала. А дорогою додому він тільки й повторював:
— От бачиш, мама не помилилася.
Я йшла поруч і вже починала втомлюватися від того, що в наших стосунках ніби завжди була ще одна людина.
Того ж вечора біля мого під’їзду він раптом обійняв мене і сказав:
— Виходь за мене. Я без тебе не можу.
І я, сама від себе такого не чекаючи, відповіла:
— Добре.
Вдома я довго не спала. Думала, що знаю про нього насправді не так уже й багато. Але потім сама себе заспокоїла: раз кличе в ЗАГС, значить серйозно. Через три місяці ми одружилися.
Найдивніше було те, що до весілля я так і не познайомилася з його мамою. То вона хворіла, то втомилася, то їй було не до гостей. Я питала:
— Може, їй щось треба? Допомога?
Андрій відповідав:
— Не хвилюйся, мама сильна. Якщо щось буде потрібно, я скажу.
Після ЗАГСу він одразу повіз мене додому знайомитися зі свекрухою. Я ще була в гарному настрої, думала, що зараз буде хоч маленьке сімейне свято. Але Алла Василівна зустріла мене таким поглядом, що мені стало не по собі.
Я зайшла на кухню і побачила, що столу майже немає. Ніякого свята, ніякої радості. Свекруха сухо сказала:
— Я всю ніч не спала. Готувати не було сил. Зваріть вареники, якщо хочете.
Андрій розгубився:
— Мамо, я ж учора стільки всього купив. Може, накриємо нормально?
— Накривайте, — кинула вона і пішла в кімнату.
Я стояла посеред кухні у весільній сукні й не знала, що сказати. У моїй родині гостей так не зустрічали ніколи. А тут ми тільки з ЗАГСу, а я вже почувалася зайвою у власному шлюбі.
Андрій тихо сказав мені:
— Не звертай уваги. Мама просто ревнує.
Я перепитала:
— Ревнує?
— Ну а як інакше? Я ж у неї один.
Якось ми все ж сіли за стіл. Свекруха не сказала жодного теплого слова, не привітала нас по-людськи, а потім рано встала і кинула:
— Довго не сидіть.
Ми швидко прибрали і пішли до кімнати Андрія.
І саме в той момент, коли ми нарешті залишилися самі, з кухні пролунав її голос:
— А посуд я маю мити? Дочекалася!
Андрій одразу схопився, натягнув штани і прошепотів:
— Вибач, я зараз.
І пішов мити посуд за своєю мамою, а я сиділа на ліжку одна і просто плакала.
Наступного дня я подзвонила своїй мамі. Розповіла все, як було. Вона вислухала і сказала:
— Доню, якщо хочеш жити з чоловіком, одразу знімайте квартиру. Ця жінка вам життя не дасть.
Я ще намагалася сперечатися:
— Та ні, може, я просто їй не звична.
А мама відповіла:
— Ні. Для неї ти не невістка. Ти конкурентка.
Я тоді не хотіла в це вірити. Думала, що зможу налагодити стосунки, бути спокійною, доброю, терплячою. Мені здавалося, що якщо я старатимусь, то все якось владнається.
Але з кожним місяцем ставало тільки гірше. Якщо я щось готувала — мама Андрія казала, що він таке не любить. Якщо ми хотіли побути удвох — їй раптом ставало зле. Якщо я на щось ображалася, Андрій одразу говорив:
— Не починай. Мама не хотіла нічого поганого.
І я все частіше бачила, що її слово для нього важливіше за моє.
У підсумку мама виявилася права. Через півтора року ми розлучилися. Я так і не змогла побудувати сім’ю з чоловіком, який насправді давно вже жив не своїм життям, а маминим.
І от тепер думаю: чи треба було мені йти ще тоді, після першого ж дзвіночка, чи все ж варто було боротися за шлюб до кінця?
Встигни на піку цвітіння: заповни літрову банку рослинною олією і фіолетовими квітами
Мамин рецепт: вчора ввечері зробила маску, сьогодні виглядаю блискуче! Вистачило 2 інгредієнтів для щастя …
Як час народження людини впиває на її життя
– Приспати. – Що саме? – Його, – жінка смикнула повідець. – Поки не пізно. Цуценя стояло біля її чобота і гризало край моєї штанини. Хвіст ходив, як двірник по льоду.
Бабуся навчила мене робити садових лебедів. Ви ніколи не вгадаєте, з чого!
– Дівча, сідай в машину. Я озирнулася. Навколо нікого. Тільки п’яні хлопці і я. Що робити?
Готуємо домашній томатний сік, який виходить смачніший за магазинний
14 психологічних фактів про кохання, які науково доведені і працюють
20 випадків, коли птахи були смішніші і харизматичніші від інших істот разом узятих
– Та ти на себе подивися! У кого ти перетворилася. Тієї жінки, яку я любив вже немає. Ти ніхто
– Я ж тобі казала: не буде із неї господині! – не вмовкала свекруха, але і я стояла на своєму: “Де ж таке бачено, щоб гості мили за собою посуд?”
Чому досвідчені антиквари раді відшукати стару швейну машинку
«Ми не раби один одному! Навіщо ти все це робиш? Мені не потрібні витончені обіди і ідеально чисті унітази, якщо серед цього всього я більше не можу знайти тебе»
І до вoрoжки не хoди! Довжина мізинця може багато чого розповісти про ваше життя
Закохані пари в молодості і через 50, 60, 70 і навіть 80 років!
Подивившись на цих тварин, які позіхають, ви самі захочете прилягти й поспати
10 причин, чому Діви – кращі дружини і подруги
9 секретів успішних фото: як краще виглядати на фотографіях
Ви не несете відповідальність за чужі емоції, і ніхто не відповідає за ваші
