Минулого року я вирішила піти з роботи, на якій обіймала посаду керівника відділу. На це рішення я наважилася лише через те, що мене не влаштовував мій заробіток. Він залежав від вчасної оплати клієнтами їхніх замовлень. З цим постійно виникали труднощі, тому в один момент я вирішила, що прийшов час зайнятися своєю справою.
Скажу відверто, що мені не все давалося так легко. Адже я виконувала обв’язки бухгалтера, постачальника, маркетолога й водія, який розвозить товар. Незважаючи на усі труднощі, мені вдалося налаштувати бізнес, а згодом навіть з’явилася змога найняти ще одного співробітника.
Я почала ретельно досліджувати ринок праці, аби зрозуміти, які вимоги ставлять конкуренти перед прийомом на роботу. Випадково я побачила вакансію менеджера з продажу у виробничій фірмі.
Вирішила заради цікавості спробувати надіслати своє резюме, адже умови роботи були хорошими й зарплатню обіцяли пристойну. Тим паче мені потрібно було дізнатися, якими методами рекрутингу зараз користуються. Того ж дня мені перетелефонували і запропонували зустрітися.
Я прийшла на співбесіду у відповідний час. Мене провели в кабінет директора. На вигляд йому було 45-50 років. Він розповів мені про свою компанію, яка займалася виготовленням спеціального обладнання для виробництва пінопласту.
Потім директор запитав, який у мене є досвід роботи. Відповівши на це питання, я поставила своє. Мене цікавили деталі обов’язків, які повинен виконувати менеджер з продажу.
Виявилося, що він має займатися не лише продажами, але й відвантаженнями. Тобто я мала цілий день бути на виробництві, фотографувати вантаж і заповнювати документи.
Щодо залучення клієнтів, то за це також відповідав менеджер з продажу. Для цього він мав писати спеціальні рекламні статті і розміщувати їх на сайті.
На кінець я запитала про регулярність та ефективність галузевих виставок. Директор розповів, що вони проводяться раз в рік, після чого менеджер має здати звіт з детальним описом конкурентів та залучених клієнтів.
Зі слів чоловіка я зрозуміла, що корпоративним життям у їхній компанії не займаються. Співробітники лише один раз кілька років тому зібралися разом на активний відпочинок в горах.
Які висновки я змогла зробити? Виходить, що менеджер з продажу – це людина, яка пише статті, складає звіти про проведені виставки, фотографує й оформлює відвантаження. За це він може отримати зарплату (трохи більшу від мінімалки), розчинну каву і в кращому випадку поїздку в гори кожні 5 років. Відсоток від продажу менеджер забирає лише тоді, коли клієнт повністю оплачує своє замовлення.
Після цієї співбесіди я зрозуміла, що більше не хочу працювати на когось. Навіть якщо доведеться відмовитися від посади приватного підприємця, то лише на користь вакансії у прогресивній та сучасній фірмі.
Чи доводилося вам мати справу з роботодавцями, які дотримуються застарілих поглядів? Якими для вас є комфортні умови праці?
