Я завжди відчувала, що залишати доньку у свекрухи не треба. І я не помилялась, дівчинка тепер сама не своя

Якось я сильно захворіла. Про це важко згадувати, бо мій стан був, м’яко кажучи, ніяким. Тоді я була зовсім без сил, а чоловіку не дали лікарняний за доглядом за дружиною, тільки посміялися з нього. Навіть на два дні не відпустили. Мені було дуже зле.

Донечку довелося відвести до бабусі. Я б не впоралась з активною дівчинкою 5 років. Але інтуїція мене ніколи не підводить. Не треба було її залишати там. Коли я одужала і поїхала її забирати, то моя дитина була наче підмінена. 

Я намагалася розпитати в неї чим вони займалися, але у відповідь почула лише те, що їй подобалось в гостях у бабусі, що вона смачно готувала. Щось було не так з моєю веселою, енергійною і допитливою Софійкою. Тепер її поведінка нагадувала вередливого малюка. 

Коли я забирала її з дитсадка, то дещо зрозуміла. 

– Знаєте, сьогодні Софійка якась сама не своя – сказала вихователька, – на обіді вона мало не перехилила суп на свою подружку, я ледве стигла!

І тут мені пригадалася історія чоловіка з дитинства. Як мати його насилу годувала, а коли він не хотів чи показував своє невдоволення, то одразу чув у свою сторону: “Їж, а то на голову суп виллю!”, “Не будеш їсти мою вечерю, то я тебе два дні годувати не буду!”. Тепер я розуміла звідки взялася ця агресія у дочки.

Свекруха любила робити з людьми все, що їй заманеться. Звісно вона трактувала, що це як для їхнього ж блага. Бувало вона приїжджала без попередження і роздавала мені поради. На щастя мені вдалося це припинити. Вона ж не вижене мене з дому через те, що я її не послухала. Та і чесно кажучи, що чоловік, що дочка не хотіли їсти її їжу неспроста. Готувати вона ніколи не вміла. 

З часом мені вдалося розговорити дочку. Вона зізналася, що бабця обіцяла вилити суп на голову, якщо вона його не з’їсть. Я ж пояснила їй, що така поведінка бабусі неправильна, з чим вона теж погодилась. 

– Добрі люди так не роблять, і ми не будемо. Ніхто не повинен заставляти тебе їсти, навіть бабуся. А якщо вона поводиться нечемно, то ми не будемо з нею спілкуватись. Почекаємо поки вона зміниться – заспокоїла мати Софійку.

Чи правильно я вчинила? Може поговорити зі свекрухою, що так робити не можна?

JuliaG
Завантаження...
Cikavopro.com
Adblock
detector