Якось я сильно захворіла. Про це важко згадувати, бо мій стан був, м’яко кажучи, ніяким. Тоді я була зовсім без сил, а чоловіку не дали лікарняний за доглядом за дружиною, тільки посміялися з нього. Навіть на два дні не відпустили. Мені було дуже зле.
Донечку довелося відвести до бабусі. Я б не впоралась з активною дівчинкою 5 років. Але інтуїція мене ніколи не підводить. Не треба було її залишати там. Коли я одужала і поїхала її забирати, то моя дитина була наче підмінена.
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
Я намагалася розпитати в неї чим вони займалися, але у відповідь почула лише те, що їй подобалось в гостях у бабусі, що вона смачно готувала. Щось було не так з моєю веселою, енергійною і допитливою Софійкою. Тепер її поведінка нагадувала вередливого малюка.
Коли я забирала її з дитсадка, то дещо зрозуміла.
– Знаєте, сьогодні Софійка якась сама не своя – сказала вихователька, – на обіді вона мало не перехилила суп на свою подружку, я ледве стигла!
І тут мені пригадалася історія чоловіка з дитинства. Як мати його насилу годувала, а коли він не хотів чи показував своє невдоволення, то одразу чув у свою сторону: “Їж, а то на голову суп виллю!”, “Не будеш їсти мою вечерю, то я тебе два дні годувати не буду!”. Тепер я розуміла звідки взялася ця агресія у дочки.
Свекруха любила робити з людьми все, що їй заманеться. Звісно вона трактувала, що це як для їхнього ж блага. Бувало вона приїжджала без попередження і роздавала мені поради. На щастя мені вдалося це припинити. Вона ж не вижене мене з дому через те, що я її не послухала. Та і чесно кажучи, що чоловік, що дочка не хотіли їсти її їжу неспроста. Готувати вона ніколи не вміла.
З часом мені вдалося розговорити дочку. Вона зізналася, що бабця обіцяла вилити суп на голову, якщо вона його не з’їсть. Я ж пояснила їй, що така поведінка бабусі неправильна, з чим вона теж погодилась.
– Добрі люди так не роблять, і ми не будемо. Ніхто не повинен заставляти тебе їсти, навіть бабуся. А якщо вона поводиться нечемно, то ми не будемо з нею спілкуватись. Почекаємо поки вона зміниться – заспокоїла мати Софійку.
Чи правильно я вчинила? Може поговорити зі свекрухою, що так робити не можна?
«Після весілля все вляжеться», — написав майбутній чоловік доньки іншій жінці, поки я несла коровай до зали.
Застосування сухої гірчиці від шкідників на городі. Простий та дієвий засіб
12 цікавих фактів про підсвідомість людини, які вас здивують
Наношу це під очима – до ранку жодної зморшки. Хороший ефект після першої процедури
Смачні та пишні млинці на молоці, за бабусиним рецептом
Я була заміжня за Сергієм недовго. Спочатку мені здавалося, що все буде нормально. Але дуже швидко я зрозуміла, що в нашому шлюбі нас було троє. Я, Сергій і його мама Марина Борисівна.
Колись у мене була сім’я: ми з першою дружиною Ірою виростили доньку, купили квартиру, жили спокійно. Але потім у моєму житті з’явилася Поліна, і я все зруйнував.
Я ніколи не думала, що в нашій родині тема онуків стане такою дивною. У нас усе було навпаки. Мій чоловік Ігор дуже хотів онуків. Постійно казав, як водитиме їх на рибалку, як збудує на дачі будиночок, як вчитиме всього.
Я з Денисом була багато років. Познайомилися ще в університеті. Я сама до нього тягнулася, допомагала з навчанням, завжди була поруч. Потім переїхала до нього, і якось так вийшло, що я все тягнула, а він просто жив поруч.
Я все життя була дуже близька з мамою. Вона виховувала мене сама, про батька я майже нічого не знала. Для мене мама завжди була найріднішою людиною. Ми часто бачилися, гуляли у вихідні, ходили в кіно, могли просто пити чай і говорити про все.
Я виросла в сім’ї, де спокій був рідкістю. Батьки любили гулянки більше, ніж тихе домашнє життя, а мене часто рятувала бабуся. Коли в домі не було грошей, все було більш-менш тихо.
Колись я й сама не вірила, що можу опинитися в такій історії. Завжди засуджувала жінок, які зв’язуються з одруженими чоловіками.А потім у моєму житті з’явився він.
Я з чоловіком разом уже багато років. У нас є донька Оля, звичайна сім’я: робота, дім, школа, постійні витрати. Зайвих грошей у нас ніколи не було. Зі свекрухою в мене наче й не було відкритої війни.
Гості – як риба, на 3 день починають погано пахнути. Так можна сказати про кожну гостину моєї свекрухи. Та, на щастя, я зуміла зробити так, що Ольга Дмитрівна раз і назавжди забула до нашої квартири дорогу!
Олена переїхала з чоловіком в село. Але жінка не підозрювала з якими сусідами їй доведеться жити
Не розумію, чому вона так болісно реагує на моє прохання просто піклуватися про свого чоловіка. Не знаю, на чому тримається їх сімейне життя
Відчуваючи різкий біль внизу живота я вирішила вийти назовні, і йти по трасі в надії, що машини мене помітять
Ефективний відбілювач тканин у домашніх умовах. Про подібне ви навіть не мріяли!
Як я з дітьми завдяки власним родичам залишилася без даху над головою
