Як Міша зіпсував перше побачення

– Я зовсім не розумію, що сталося. Вона сказала, щоб я їй більше не дзвонив. І взагалі вона навіть бачити мене не хоче. Що я зробив не так? – Міша дивився на друзів розгубленим поглядом, а ті лише руками розводили та плечима знизували.

Михайла я знайому давно. Він дуже вихований та галантний молодий чоловік. У моїй присутності (як і в повсякденному житті) жінок ніколи не ображав. Навіть кривого слова у їхній бік собі не дозволяв. Зараз йому майже сорок, але вихованості з роками, повірте, тільки прибавилося. Часом мені навіть здавалося, що така поведінка трохи старомодна для сучасних жінок, але все ж… Тож я й гадки не мав, що Міша міг накоїти, щоб дама у відповідь сказала йому більше ніколи не з’являтися в її житті.

Та й на вигляд він доволі імпозантний мужчина. З лисиною, правда, зате піджак дорогий і красивий.

Перший шлюб мого друга був невдалим. Ще трапилося у студентські роки. Юність, наївність – все таке. Після цього Міша взяв дуже велику перерву. Довжиною, напевне, майже у два десятиліття. Тому зараз він був цілком серйозно налаштований.

Хотів женитися.

Та й обраницю шукав уже без колишньої студентської наївності. 

Усе звучало дуже і дуже цілеспрямовано.

З претенденткою на його серце він познайомився в соціальних мережах. Списалися. Розговорилися.

Жінці було 36. Ще й ім’я Мішу підкупило. Христина. Одне із його улюблених. 

Розмова зав’язувалася дуже швидко та напрочуд легко. Тож цей етап було пройдено. Далі обмінялися фото. І тут усе гаразд.

Повозилися так ще декілька тижнів і вирішили нарешті зустрітися вживу.

Чоловік запросив знайому на побачення.

Заздалегідь Михайло вияснив, чи бува, не є Христя вегетаріанкою. Так, людиною він був передбачливою. Жінка заперечила. Її знайомому це сподобалося. Імпонувало й те, що феміністкою вона також не була. Не стала заперечувати, коли мій друг почав самостійно обирати ресторан і попередив, що заплатить за все самостійно.

Здавалося, краще вже не було куди.

Все точно вело до відносин. Але про все за порядком.

Отож, зустрілися у дорогому і красивому ресторані.

На цьому моменті розповіді я попросив Михайла бути максимально уважним і розповідати все до дрібниць. Ми все ж таки мали з’ясувати, що він зробив не так.

Скажете, що атмосфера, як на допиті, але посмію заперечити. Ми просто хотіли допомогти другові. До того ж пам’ять у нього пречудова. Тож він з усіма деталями розповів нам, про що вони говорили, як жартували, над чим сміялися, що їли. Так захопився, що ледь не почав відтворювати рухи.

Цікаво розповідати чоловік також вмів. Цим і зачепив Христину. Вона уважно слухала про те, як ми провели минулорічну відпустку, ледь не потонувши через лодку, що неочікувано вирішила перекинутися, а тоді – про те, як ми шукали рюкзак з грошима та паспортами. Думаю, сумно новоспеченій обраниці точно не було.

–  Поки все гаразд.- заспокоїв Мішу я.- Слухай, а, може, ти жував надто голосно?

– Ти що!?- обурився Михайло.- Ти хіба не був зі мною у кафе? я такого собі не дозволяю.

– Та я жартую. Продовжуй.- засміявся я.

– А далій  розповідати нічого. Ми так просиділи півтори години. Балакали про те та про се. А поті вона раптом сказала, що все пізно і взялася викликати таксі.

– Може, ти її до себе поїхати вмовляв? Жінки такого не люблять. Особливо на першому побаченні.

– Та ні, що ти…Тільки запропонував їй зустрітися якось ще раз і сходити в кіно.

Після цього дама сіла в таксі і поїхала. А, перетелефонувавши через деякий час заявила, що більше не бажає його бачити. 

Я тільки знизав плечима. Справді дуже дивна поведінка. Напевне, дама трохи не в собі була. От і вся розгадка.

– Та все, забудь.- сказав я Міші.

– Я не можу. Вона мені дуже сподобалася.- із сумом заперечив Міша.

– Та ну, жінок багато. Ще знайдеш свою.

Так Михайло і Христина розійшлися. 

Напевне, того дня друг чекав від мене якоїсь допомоги чи підтримки. Але що ж я міг вдіяти? А ввечері мені подзвонили:

– Хоча,- раптом згадав Міша і додав,- я ще комплімент їй зробив.

– Молодець. Дами таке люблять.- мовив я

– Та ще й такі хороші.- продовжував знайомий. Я не витримав і все ж таки запитав. 

– Ну і які ж компліменти ти їй зробив?

–  Я сказав, що вона така стримала, приваблива і красива, як якась актриса зі старого радянського фільму.

– Старого? Радянського? Міша, ну ти що!

– А що не так? Я хотів якнайкраще.

– А вийшло, як завжди! Хіба можна такі порівняння робити? Жінок треба порівнювати з першими красунями світу! З Мерлін Монро, з Монікою Беллуччі, з принцесою Діаною. Але ти й даєш!

– Але вона не була схожа на Беллуччі.- ніяково заперечив Міша.

– Михайле, це не має значення. Розумієш?  Це просто комплімент… Це жінки. З ними треба хитро, з підлабузництвом, а не з твоїми повчаннями. Зрозумів?

– Не дуже, якщо чесно.

– Тоді будеш холостяком ще дуже і дуже довго.

А які найдивніші компліменти Ви чули у свій бік?

Напишіть нам в коментарях у Facebook!

Ivanna
Content Protection by DMCA.com
Loading...

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам:

Adblock
detector