Як пояснити сестрі, що я не зобов’язана забезпечувати її дітей? Вона на мене ображається, бо мої діти краще вдягнені

Ми з сестрою майже одного віку. От тільки принципи у нас набагато інші. Вона не працює. Вважає, що забезпечувати сім’ю повинен лише чоловік. А я закінчила виш і непогано заробляю.

Їхнє фінансове становище, грубо кажучи, не дуже. Ледве зводять кінці з кінцями. Таки, коли в сім’ї заробляють двоє, це значно легше. Звісно ми не шикуємо, але не можу сказати, що і сильно в чомусь обмежуємось, вистачає. 

Чого не скажеш про сім’ю сестри. Я завжди стараюся їй допомогти. У нас є діти однакового віку. Я завжди купую своїм іграшки чи новий одяг, а заодно і племінникам беру те саме.

Якраз перед початком зими я поїхала на ринок і купила нові рукавиці та шапки. Поїхала до сестри й вручила подарунки. Племінникам завжди подобається те, що я їм купую. Інколи вони самі кажуть, що їм подобається.

– Тримайте! Носіть на здоров’я! – вручала їм обновки. 

Зі мною тоді була дочка. На ній була нова курточка, бо з попередньої вона вже виросла. Сестра помітила це і видала коментар:

– Оце так курточка в Алінки! Дуже гарно! Не те що в моєї Софії. Ходить у тій старій з секондхенду. От би і їй нову прикупити!

Я не звернула на це уваги. А ввечері чоловік сказав, що це неправильно. Що сестра мною маніпулює за одяг та все інше.

Якось за тиждень вона дзвонить і ставить мені ультиматум:

– Слухай! Ну ти взагалі збираєшся купувати Софії куртку? Надворі зима!

– Я і так багато для неї купила. Ти її мама, от і купуй! Чи я маю повністю твоїх дітей забезпечити? – я подумала, що чоловік виявився правим.

А на Новий рік у нас традиція дарувати подарунки. Своїм дітям я купила цікаві набори для творчості. Там можна малювати, ліпити, вирізати. Я сама б таке хотіла в дитинстві. А ще хотіла окремо їх похвалити за гарні оцінки. Дочці купила ляльку, а сину – робота.

Новий рік ми святкували у нас. Сестра приїхала з чоловіком і дітьми. Ми вручили усім подарунки. А потім настав дуже незручний момент. Сестра побачила інші іграшки, які я купила для своїх дітей і почала:

– Ой, глянь які розкішні іграшки ти своїм дітям купила! А моїм якісь дешеві набори!

– Не дешеві! Мої мають ідентичні набори! Якщо тобі не подобається, то можеш не брати! Це їм бонус за хороші оцінки! І не тобі вирішувати, що я маю дарувати своїм дітям!

Настрій був зіпсований. Але я не очікувала від неї такої нахабності! Вона таки забрала ті набори!

Потім я почула від родичів дещо цікаве про себе! Виявилось сестра з образи ходить і розповідає усім, що мене зіпсували гроші!

Як тепер з нею говорити? Я нічого їй не зобов’язана! Невже вона цього не розуміє?

JuliaG