Моя мама ніколи не любила мити посуд і прибирати. Вона мріяла про те, щоб мати можливість ніколи цього не робити.
Моя подруга Ірина була закохана в сцену і мріяла переїхати закордон, щоб стати там відомою співачкою.
Мій приятель Льоня мріяв розбагатіти.
Моя колега Ольга мріяла отримати водійські права і купити собі власний автомобіль.
І ось в мами стався інсульт. Її паралізувало, тому останніх десять років життя вона не мила посуд і не прибирала, бо не могла підвестися з ліжка.
Ірина перебралася в Ізраїль. Однак замість блискучої кар’єри на неї чекав підробіток на весіллях та інших застіллях. Та для того, щоб звести кінці з кінцями їй довелося додатково працювати прибиральницею.
Льоня почав добре заробляти. Шахраї вирішили цим скористатися. Вони викрали його сина і вимагали за нього викуп. Після повернення додому хлопчик почав заїкатися, а сам Льоня згодом захворів і помер. Лікарі стверджували, що причиною є пережитий стрес.
Ольга навчилася їздити на машині і навіть купила собі новий автомобіль. Однак гроші на нього вона отримала від продажу трикімнатної квартири. Спочатку вона винаймала орендоване житло. Потім ціни за комуналку різко скочили вверх, а машина потребувала ремонту. Ользі довелося тимчасово пересилитися до колишнього чоловіка і його нової сім’ї. Пів року вона тіснилася у їхній комірчині, а потім щезла безвісти.
Після цих історій хочеться сказати одне: “Господи, дякую Тобі, що ти не здійснив деякі мої шалені бажання”.
А про що мрієте ви? Чи сумуєте ви через те, що ваші бажання залишилися нереалізованими?
