У свої сорок років я досі залишаюся самотньою. У мене немає ні чоловіка, ні дітей. На жаль, мені так і не вийшло зустріти гідного обранця.
Однак за спиною у мене три спроби цивільного шлюбу. Усі невдалі. Кожного разу чоловіки намагалися зробити з мене домогосподарку, але я прагнула абсолютно іншого. Мені хочеться жити для себе, займатися саморозвитком і самовдосконаленням, а не прибирати й готувати.
Нарешті мені зустрівся ідеальний партнер. Ми працюємо з ним в одній IT-компанії. Після першого знайомства я одразу зрозуміла, що це той чоловік, якого я завжди шукала. Він був перспективним, заможним, уважним і вихованим.
Я вирішила звабити колегу, але мене зупиняв той факт, що у нього дружина й двоє дітей. Нічого дивного, адже хороших чоловіків швидко розбирають. Зрештою я наважилася спробувати, адже від турботливої дружини і з щасливих стосунків ніхто не піде. Тим паче я також заслуговую на кохання, а моє особисте життя має бути для мене на першому місці.
Спочатку між нами зав’язалися дружні стосунки, які згодом переросли в щось набагато більше. Роль коханки мене цілком влаштовувала, адже я проводила час з чоловіком, для якого не треба було ні готувати, ні прибирати. Згодом мені стало цього замало. Я хотіла, щоб мій коханий завжди був поруч. У мене навіть з’явилося бажання готувати йому сніданки і варити борщі.
Проте чоловік не хотів розлучатися з дружиною. Я не розумію такої позиції, адже про яку сім’ю могла йти мова, якщо вечорами він бачився зі мною? А з дітьми я б ніколи не забороняла бачитися й спілкуватися.
Я втомилася чекати й вирішила діяти. Знайшла у телефонній книзі чоловіка номер його дружини і подзвонила до неї. Однак такої реакції я точно не очікувала. Жінка абсолютно спокійно і навіть з байдужістю заявила, що її такими дзвінками не здивуєш. Вона запевнила мене, що чоловік нікуди від неї не піде, тому мені не варто сподіватися на серйозні стосунки з ним.
Хтось може пояснити, як це взагалі треба розуміти?
Як би ви відреагували на дзвінок від коханки/коханця вашої другої половинки? Чи можна закривати очі на зраду заради того, щоб зберегти сім’ю?
