Ваня провів дружину на роботу, а сам залишився вдома. Не встиг навіть увімкнути телевізор, як хтось постукав у двері. Чоловік ніколи не забуде той день.
– Привіт – пролунало від сусідки, яка постійно не зводить з чоловіка очей.
– Ну привіт – привітався й він.
– Ваню, не маю до кого звернутися, а в мене щось з краном не так. Можеш допомогти? – продовжила дівчина ніжним голосом.
– Ну та йдемо.
Виявляється не обманула сусідка, кран й справді зломаний. Ваня ремонтував його десь пів години, але все ж впорався. – От і все – показав він сусідці результат своїх старань.
– Ой, чим я можу тобі віддячити? Давай хоч сядеш до столу, я тебе тортом з чаєм пригощу.
Ваня, вже досить зголоднівши, погодився. Сидять, п’ють чай, а сусідка Маша все дивиться на Ваню. Нічого не говорить, просто дивиться. – А ти красивий – несподівано заговорила вона. Ваня трохи отетерів.Ваня й справді зголоднів, тому не зміг встояти й таки сів поснідати тортом. Сусідка Марійка дивилася на нього, наче й не кліпала зовсім, а потім зненацька: “Який ти все ж таки красивий”.
Ваня зніяковів і забув усі слова, а потім зібрався і тихо сказав: “Ну дякую”.
– Як же я заздрю твоїй дружині, Ваня. Вона постійно бачить тебе, цілує, обіймає. Мені б хоч трохи з того, що їй дісталося. – сказала Марійка у спокусливому тоні.
Ваня зовсім зблід і замовк. Сидить і думає: “Вона знущається наді мною. Або, напевно, зговорилася з дружиною. Перевіряє. Точно-точно”.
Я хочу бути твоєю коханкою. – перебила сусідка всі Ваневі думки.
“О, можна й не сумніватися, що це змова з дружиною” – запевнив себе Ваня.
– Ти мені такого не пропонуй. Я люблю свою дружину. Ніяких коханок мені не треба. – сказав і втік з кухні взуватися.
– Чому ти тікаєш? Я ж люблю тебе. Люблю з того самого моменту, як ви переїхали сюди. Я спеціально зломала той клятий кран, щоб тебе сюди запросити та у всьому зізнатися. Чекала лише коли твоя жінка піде на роботу. Вона ніколи не дізнається про наші стосунки.
– Ні! – твердо відповів чоловік. – Я так не можу!
– Хіба я не красива? Не подобаюсь тобі? У цьому справа?
Марійка була дуже вродливою дівчиною. На неї кожен заглядався і, в тому числі, й Ваня.
– Ти красива-красива! Але я не хочу зраджувати своїй дружині! – Ваня це і закрив за собою двері Марійчиної квартири.
Чоловік розумів, що залишатися з дівчиною ще хоч на хвилину – дуже небезпечно. Адже спокуса могла звести його з розуму і штовхнути до зради. Може, він втратив хорошу можливість, а, може зробив правильно. Можливо, буде шкодувати, а, можливо, пишатиметься собою. Вибір – це завжди важко, але кожен його потребує.
Як ви думаєте, чи правильно вчинив Ваня?
