Ніні не було куди йти. Тобто зовсім не було куди … «Пару ночей можна переночувати на вокзалі. А потім?» Раптово, дівчину огорнула рятівна думка: «Дача! Як же я могла забути? Хоча … Дача – це сильно сказано! Так, напівзруйнована халупа. Але все ж, краще поїхати туди, ніж йти на вокзал»- міркувала Ніна.
Сівши в електричку, Ніна притулилася до холодного віконця і закрила очі. На дівчину нахлинули важкі спогади недавніх подій. Два роки тому, вона втратила батьків, залишилася одна, без будь-якої підтримки. За навчання платити не було чим, довелося кинути інститут і йти працювати на ринок.
Після всього пережитого, Ніні посміхнулася удача, і незабаром вона зустріла свою любов. Тимофій виявився добрим і пристойним чоловіком. Через два місяці вони відгуляли скромне весілля.
Здавалося б, живи та радій … Але, життя приготувало чергове випробування для Ніни. Тимофій запропонував дружині продати батьківську квартиру в центрі міста, і відкрити власний бізнес.
Хлопець настільки все гарно змалював, що у Ніни не залишилося жодних сумнівів, вона була впевнена, що чоловік все робить правильно, і дуже скоро їх сімейство забуде про матеріальні труднощі. «Ось станемо на ноги, можна буде і про малюка подумати. Так хочеться стати матір’ю скоріше!»- мріяла наївна дівчина.
З бізнесом у Тимофія не склалося. Через постійні скандали з приводу викинутих на вітер грошей, у пари швидко погіршилися стосунки. Незабаром, Тимофій привів додому іншу панянку, вказавши Ніні на двері.
Насамперед, дівчина хотіла звернутися в поліцію, але потім зрозуміла, що їй нема в чому звинувачувати чоловіка. Вона сама продала квартиру і вручила гроші Тимофію…
***
Вийшовши на станції, дівчина самотньо побрела вздовж пустельного перону. На дворі була рання весна, дачний сезон ще не почався. За три роки, ділянка заросла і була в жалюгідному стані. «Нічого, наведу порядок і все буде як раніше» – подумала дівчина, розуміючи, що як раніше, вже не буде ніколи.
Ніна без зусиль знайшла ключ, який лежав під ґанком, але дерев’яні двері просіли і не хотіли відкриватися. Дівчина щосили намагалася відкрити двері, але це виявилося нелегким завданням. Зрозумівши, що їй не під силу впоратися з цією проблемою, Ніна присіла біля ганку і розплакалася.
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
Раптово, на сусідній ділянці, дівчина побачила димок і почула шум. Зрадівши, що сусіди на місці, Ніна кинулася до них.
– Тітка Рая! Ви вдома? – покликала вона.
Побачивши у дворі зарослого літнього чоловіка, Ніна застигла від несподіванки і страху. Незнайомець розвів невелике багаття, на якому грів воду в брудній каструлі.
– Ви хто? Де тітка Рая? – запитала дівчина, задкуючи.
– Не бійтеся мене. І прошу, не дзвоніть в поліцію. Я нічого поганого не роблю. В хату не лізу, тут, у дворі живу …
На подив, у старого був приємний, інтелігентний баритон. Так розмовляють грамотні, освічені люди.
– Ви бездомний? – задала Ніна нетактовне питання.
– Так. Ви маєте рацію, – тихо промовив чоловік, ховаючи погляд. – Ви по сусідству живете? Не турбуйтеся, я непокоїти не буду вас.
– Як вас звати?
– Михайло.
– А по батькові? – уточнила дівчина.
– По батькові? – здивувався старий. – Федорович.
Ніна уважно подивилася на Михайла Федоровича. Одяг на ньому хоч і виглядав поношеним, але був більш менш чистим. Та й сам старий, був в міру доглянутий.
– Я не знаю, до кого звернутися по допомогу … – важко зітхнула дівчина.
– Що трапилось? – співчутливо поцікавився чоловік.
– Двері просіли … Я не можу відкрити їх.
– Якщо дозволите, я можу подивитися, – запропонував бездомний.
– Буду вдячна! – в розпачі сказала вона.
Поки старий копирсався з дверима, Ніна сиділа на лавці та й почала роздумувати про незнайомця: «Хто я така, щоб зневажати його чи засуджувати? Адже я теж бездомна, у нас з ним схожа ситуація …»
– Ніночка, приймайте роботу! – Михайло Федорович посміхнувся, і штовхнув двері. – Стривайте, ви ночувати тут зібралися?
– Ну та, а де ж? – здивувалася дівчина.
– У будинку є опалення?
– Піч повинна бути … – зовсім розгубилася Ніна, розуміючи, що нічого в цьому не тямить.
– Ясно. А дрова? – запитав старий.
– Не знаю, – поникла дівчина.
– Гаразд. Ідіть в будинок, я зараз щось придумаю, – рішуче сказав чоловік, і вийшов з двору.
Ніна близько години займалася прибиранням. У будинку було дуже холодно, сиро і незатишно. Дівчина була засмучена, не розуміла, як зможе тут жити. Незабаром прийшов Михайло Федорович з дровами. Несподівано для себе, Ніна зраділа, що поруч є хоч одна жива душа.
Чоловік прочистив трохи піч, і розтопив її. Через годину, в будинку стало тепло.
– Ну все! Піч розтоплена добре, ви підкидайте по трохи дров, а на ніч, потрібно згасите. Не турбуйтеся, тепло протримається до ранку, – пояснив старий.
– А ви куди? До сусідів? – поцікавилася Ніна.
– Так. Ви вже не судіть строго, поживу трохи у них на ділянці. У місто не хочеться їхати … Не хочу ятрити душу, згадувати минуле.
– Михайло Федорович, почекайте. Зараз повечеряємо, вип’ємо чаю гаряченького, потім підете, – рішуче вимовила Ніна.
Старий не став відпиратися. Мовчки зняв куртку, і присів біля печі.
– Вибачте, що лізу в душу … – почала Ніна. – Просто, ви зовсім не схожі на бомжа, чому ви живете на вулиці? Де ваш будинок, рідні?
Михайло Федорович розповів, що все життя викладав в інституті. Всі молоді роки присвятив роботі, захоплювався наукою. Старість підкралася непомітно. Коли усвідомив, що залишився абсолютно один на схилі віку, було пізно що-небудь міняти.
Рік тому, до нього почала навідуватися племінниця. Дівчина м’яко натякала, що буде допомагати старому, якщо він залишить їй квартиру в спадок. Природно, чоловік зрадів і погодився.
Далі, Тетяна, втерлася в довіру до дядька. Дівчина запропонувала продати квартиру в задушливому районі, і купити добротний будинок в передмісті, з великим садом і затишною альтанкою. Як виявилося, вона вже пригледіла відмінний варіант, і зовсім недорого.
Чоловік усе життя мріяв про свіже повітря і тишу. Тому, погодився не роздумуючи. Після продажу квартири, Таня запропонувала відкрити рахунок в банку, щоб не тримати такі великі гроші при собі.
«Дядя Міша, ви присядьте на лавці, а я дізнаюся, що до чого. Давайте, я пакет з собою візьму. Можливо, за нами хтось стежить»- сказала дівчина біля входу в банк.
Таня з пакетом зникла в приміщенні, а старий почав чекати. Він чекав годину, другу, третю … Племінниця не виходила. Зайшовши в приміщення банку, чоловік побачив, що відвідувачів там немає, а з іншого боку, був ще один вихід.
Михайло Федорович не міг повірити в те, що рідна людина так жорстоко обдурила його. Він так і залишився сидіти на лавці, чекаючи Таню. На наступний день, вирішив йти до неї додому. Двері відчинила чужа жінка, і пояснила, що Тетяна давно тут не живе. Дівчина продала квартиру два роки тому …
– Така невесела історія … – важко зітхнув старий. – Відтоді живу на вулиці. До сих пір не можу повірити, що у мене немає більше дому..
– Що ж! Я думала, що одна така … У мене схожа ситуація …, – сказала Ніна, і розповіла все чоловікові.
– Погано все це. Я хоч життя прожив … А ти? З інституту пішла, залишилася без квартири … Але ти не впадай у відчай, кожна проблеми – вирішувана. Ти молода, все у тебе буде добре, – спробував заспокоїти старий.
– Що ми все про погане та про сумне? Ходімо вечеряти! – посміхнулася Ніна.
Дівчина спостерігала, з яким апетитом старий наминав макарони з сосисками. В той момент, їй стало дуже шкода його. Було видно, що він дуже самотній і безпомічний.
«Як же це страшно, залишитися зовсім одному, на вулиці, і розуміти, що ти нікому не потрібен» – думала Ніна.
– Ніночка, я можу допомогти тобі з відновленням в інституті. У мене там залишилося багато хороших друзів. Думаю, ти зможеш вчитися на бюджеті, – сказав несподівано чоловік. – Звичайно, в такому вигляді я не можу з’явитися перед колишніми колегами. Я напишу листа ректору, а ти зустрінешся з ним. Костянтин, мій давній приятель. Він обов’язково допоможе.
– Спасибі. Було б чудово! – зраділа Ніна.
– Дякую тобі за вечерю, за те, що вислухала. Піду. Пізно вже, – промовив старий, підводячись.
– Зачекайте. Недобре це, куди ви підете? – тихо промовила дівчина.
– Не турбуйся. У мене теплий курінь на сусідній ділянці. Завтра загляну до тебе, – посміхнувся старий.
– Не треба йти на вулицю. У мене три просторі кімнати. Можете зайняти одну, яка вам до смаку. А якщо чесно, я боюся залишатися одна. Боюся цієї грубки, в якій нічого не розумію. Ви ж не кинете мене в біді?
– Ні. Не кину, – серйозно промовив старий.
***
Минуло два роки … Ніна вдало здала сесію, і в передчутті літніх канікул, їхала додому. Вона так і жила на дачі. Вірніше, дівчина жила в гуртожитку, а сюди їздила на вихідних і канікулах.
– Вітання! – промовила радісно, обіймаючи дідуся Михайла.
– Ніночка! Рідненька моя! Чого не подзвонила? Я б зустрів тебе на станції. Ну як? Здала? – зрадів старий.
– Так! Майже всі на відмінно! – похвалилася дівчина. – Ось, тортик купила. Став чайник, будемо відзначати!
Ніна з Михайлом Федоровичем, пили чай, і ділилися новинами.
– Я виноград посадив. Он там, зроблю альтанку. Буде дуже зручно і затишно, – розповідав старий.
– Здорово! А взагалі, ти тут господар, роби все, як вважаєш за потрібне. Я то що, приїхала, поїхала … – засміялася Ніна.
Чоловік повністю змінився. Тепер він не був самотній. У нього був будинок, була внучка, Ніночка. Дівчина теж повернулася до життя. Михайло Федорович, став для неї рідною людиною. Ніна вдячна долі, за те, що послала їй дідуся, який замінив батьків і підтримав у важку хвилину.
Рецепт швидкого приготування вінегрету: кращий, ніж класичний
Про що свідчить біла піна в банці з медом?
Всі мої сусіди та рідня готують вареники лише за цим рецептом, на кефірі! Вони повітряні, пухкі не злипаються та не розварюються! Тепер це найулюбленіша страва і в нашому домі!
«Ти знаєш, я не планував, поки, стати батьком, та й одружуватися я тобі не обіцяв, тому навіть не знаю
Усе своє свідоме життя я ненавиділа свою матір. Я її навіть не пам’ятаю, але люто ненавиділа за те, що вона колись вигнала мене разом з батьком
Світ, щастя і спокій в старому будиночку краще, ніж життя з алкоголіком в квартирі зі зручностями
– Синку, а я заміж виходжу – тихо сказала Люба, яка тільки пів року тому поховала чоловіка
Банановий рулет без борошна. Дуже швидко, дуже смачно, дуже витончено!
Вчені пояснюють, що ваш колір очей може розповісти про вас
Сироїжки та печериці – маринуйте самостійно. Надзвичайно смачний рецепт
Ось кинути дитину на бабусю і відправитися гуляти з подружкою – це вже нахабство, – міркує пенсіонерка. Тобі майже тридцять, дитину хотіла, так які тепер подружки?
Гороскоп особливостей характеру: до якого пороку схильний кожен Знак Зодіаку
Якби я розповів своїм друзям, як починався мій бізнес – вони б умить забули про заздрощі
Чоловік стабільно затримувався на роботі: в понеділок, середу і п’ятницю. Я не розуміла в чому причина, поки на порозі нашого дому не з’явилась блондинка з немовлям
Жінка повернулась додому і зрозуміла, що нігде немає дорогих для її серця речей. Вона одразу побігла до сміттєвих баків
Віддала будинок племінниці, щоб та доглядала за мною в старості, а потім сильно про це пожаліла
У палаті 6-річної Галинки знайшли записку зі словами: ” Мамо, все добре. Я в казці”. Страшно уявити, який сенс несли ці слова
Жінки так завзято ділили чоловіка, що не чули попереджень від віщунок. Не звертали уваги на нещастя, яке можуть накликати
Дата, коли ви народилися, може багато чого розповісти про ваш характер та долю. Крім цього, число також вказує на вашу майбутню професію
