Буквально кожна дівчина думає про те, що вона ніколи не зустрінеться з такою ситуацією. Брехня, обман, зрада – це настільки звичні речі, що з них можна хіба тільки сміятися.
Я – звичайнісінька жінка. Зараз мені трохи більше, ніж 30 років. Я працюю в місцевому салоні краси. Моє життя схоже на ваше і воно мало чим відрізняється. У мене особливо ніколи не було будь-яких пригод в любові. Якщо я зустрічалася і з чоловіками, то швидко розуміла, як сильно помилялася. Пару років тому я знайшла чоловіка, який був ідеалом для мене. Я мріяла про таке ще з юного віку. Я немов відчувала, що мені буде добре з ним і тільки я була впевнена у своєму майбутньому. Я повірила, що саме з ним я зможу побудувати гарне життя. Він же, як мені здавалося, не буде мене обманювати або пити алкоголь, робити будь-які інші жахливі речі.
Я зустріла його в магазині. У мене не виходило дістати серветки з верхньої полиці, а він зміг допомогти мені. Після цього, звичайно ж, він вирішив не відразу піти. Ми почали говорити і відчули взаємну приязнь одне до одного. Після цього він взяв у мене номер телефону і навіть провів додому.
Ми продовжили спілкування за допомогою листування. Я буквально тримала телефон всю ніч. Аж надто сильно мені сподобалося таке знайомство. Наступного ранку він покликав мене на побачення в парку. Він подарував мені букет квітів, і я відчула щастя. Раніш такого не було. Далі він продовжив дарувати різні подарунки та робити сюрпризи.
Ще через два місяці ми вирішили жити разом. Я вирішила переїхати з орендованої квартири в його двокімнатну. Я не могла повірити, що нарешті знайшла своє щастя.
Ми почали жити один з одним, і я була дуже рада цим відносинам. Через пів року я дізналася, що завагітніла від нього. Я була настільки щаслива, наскільки це можна. Він же не надто радів таким новин.
– Нам пора одружитися. Дитина повинна мати тата і маму.
– Навіщо поспішати? Ми встигнемо. Потрібно просто накопичити грошей, та й підготуватися до цієї події.
Після цього я заспокоїлася і подумала, що ми одружуємося трохи пізніше. Він же завжди зі мною, тому нічого не трапиться. Вдома чоловік був лише по декілька днів, а увесь інший час – на роботі. Ми могли легко жити один з одним, а будь-якого негативу я не помічала. Одного дня я вирішила погуляти, поки була сама. Дорогою я сіла на лавку, щоб відпочити. Раптом я почула, як малюк вирішив покликати свого батька:
– Дивись, як я навчився!
– Ти молодець!
Я одразу впізнала голос батька. Я перервала свій відпочинок і подивилася, звідки лунав цей голос. Там, як вже стало зрозумілим, стояв мій чоловік і тримав за руку іншу жінку. Разом з нею він махав дитині рукою. Я почала плакати і не змогла відійти від цього стану. Саме в такому пригніченому стані і я пішла в ту квартиру, де ми жили.
Так значить він працює? Ні, він живе ще й з іншою родиною. Саме там він пропадав під час усіх цих днів. Як я могла не здогадуватися і пропустити таке? Після того, як він прийшов до нас в будинок, я відразу ж влаштувала істерику. Там вся правда і з’ясувалася.
– Який ти безсовісний, я не можу повірити! Я вагітна, а ти ховаєш від мене правду! Як ти смієш?
– Чому ти так кричиш на мене? Що сталося?
– Не корч із себе дурня. Я бачила на вулиці то, як ти гуляєш з іншою дівчиною і кличеш свого сина. Ти весь цей час брехав мені.
– Це правда і у мене є інша сім’я. Саме тому я не захотів одружитися з тобою. Вибач.
На цьому вся історія закінчилася. Як мені здалося, ідеал чоловіка, просто пішов і зник з мого життя. Я вирішила зібрати всі речі, які у мене були на цій квартирі і поїхати до батьків. Вони, своєю чергою, були раді внучці і дуже сильно допомагали мені під час вагітності. Я більше ніколи його не бачила.
Як би ви вчинили на місці цієї жінки?
