Інколи живеш з людиною душа в душу роками, ділишся секретами, підтримуєш, допомагаєш – робиш усе можливе, щоб та не почувалася обділеною. А потім одного вечора дізнаєшся, що у твоєї другої половинки геть інші плани на життя. Така історія трапилася й зі мною.
З чоловіком у шлюбі ми прожили п’ять років. Душа в душу. Обоє плідно працювали. Все на благо сім’ї. Та й вільний час завжди проводили разом: прогулянки, відпочинок, кіно, танці. З ріднею (особливо його) бачилися рідко. А якщо чесно, то я після весілля в сторону чоловіка так жодного разу й не бачила. Та й потреби особливої, як і бажання, не було.
Аж ось одного дня до нас приїхали брат із сестрою. По лінії мого благовірного. Гостей ми зовсім не чекали, але вибору не було. Я швиденько наклала смаколиків на стіл, щоб як у людей, і ми взялися до розмови. Тут і виявилося те, чого я зовсім не очікувала. Чоловік проговорився братові, що має чималу заначку. Той одразу ж запропонував йому вкластися у спільний бізнес, бо давно хотів взятися за це, але якось фінансів не вистачало.
Такий розвиток подій мене дуже здивував. Я ж заперечила, сказавши, що це на квартиру нову. У нас дитина скоро народиться. Але, схоже, у мого коханого на ті гроші були власні плани.
При гостях розбиратися не стала. Коли всі пішли спати, то вирішила знову підняти тему.
– Ти ніколи не казав, що відкладаєш гроші.
– А тобі для чого знати? На те вона й заначка. А то почала б зараз: одяг, відпочинок, шуби, сумки.
– Та я ж тобі про квартиру говорила, а не про те все.
– Чого це ти взагалі маєш розпоряджатися моїми грошима?
– Так вони ж із сімейного бюджету відкладені. Я туди, виходить, також внески робила. Тож давай продамо цю квартиру, докладемо із заощаджень і купимо нову. Більшу та кращу.
– Квартира також моя. І продавати її я не буду.
– А що тоді? Вкладешся у бізнес брата?
– Не знаю. Час покаже.
Я була обурена. Аж бракло слів.
Наступного дня непрохані гості поїхали і я помітила, що з душової зник мій улюблений шампунь. Конфіскувала його сестра, бо він їй також підійшов. Дивина. Але нехай. Я пішла до чоловіка попросити нового. А він мені:- У список наших витрат це не входить. Ти його туди не вносила.
Сказати йому я вже не мала чого. Не знаю навіть, чи хочу жити з цією людиною далі. Геть не розумію, що мені тепер робити.
Що б Ви порадили вчинити жінці у такій ситуації?
