Якщо хтось оселився у твоєму серці, він обов’язково повернеться, бо там його дім.
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
Важко описати словами. Але я наче втратила частина себе, якусь дуже важливу частину. Щоночі ти приходив до мене уві сні. А щоранку я прокидалася і думала про все, що зробила не так й звинувачувала себе.
Я берегла у шафі твій улюблений светр, який ніколи не вдягала. Залишила на полиці твою книгу, яку не рухала, тому вона притрусилася пилюкою. А на холодильнику досі висить наше фото, яке поволі вигорає, як і ми з тобою.
Те місце, куди ми з тобою любили ходити вечорами й ховатись від світу, вже бачили багато хлопців. Але я чомусь не дозволяла їм сідати там, де сидів ти.
Я згадую про тебе всюди, навіть в магазині, коли вибираю продукти, які ти перший дав мені спробувати.
А ще, пам’ятаєш, твоє улюблене пиво? Я п’ю його та уявляю, що ми п’ємо його зараз удвох.
Мене більше ніхто не питає про тебе, наче нас і не було. Але ж були…
Щоразу на твій день народження я брала в руки телефон, щоб подзвонити чи написати, але зупиняла себе, бо боялась. Я боялась дізнатися, що ти забув про мене, що ти викреслив мене зі свого життя.
Наших спільних фото більше немає в соцмережах, але вони є у мене на телефоні. І я заповнюю ними ту порожнечу, яка в мені утворилася.
Тому що ти забрав частину мене з собою, коли пішов.
Я постійно зверталася до Бога, і просила Його, щоб ти повернувся.
Якщо хтось оселився у твоєму серці, він обов’язково повернеться, бо там його дім.
Минуло 5 років, як тебе немає поруч, але я все ще бережу тебе у своєму серці. Я бережу те, що ти мене навчив, те, що ти відкрив мені. Ти зробив мене схожою на себе, і я не хочу змінюватися. Якби ти лише заглянув в мої очі, то побачив би там своє віддзеркалення.
Але життя продовжується.
І от одного дня ти повернувся. Ти повернувся так, наче завжди був поруч, але й так, наче ми бачимося вперше. Я збиралась на зустріч з тобою і хвилювалася, тремтіла, раділа і не знала куди себе діти. Але я так хотіла до тебе, бо ти повернувся. Ми повернулися.
Неважливо, що говорили інші. Головне, що ти був тут.
Байдуже, що інші не вірили, я чекала, і ти тут.
Коли ти прийшов, то віддав мені частину мого серця, якої не вистачало. Тепер воно ціле..
Ти сам навчив мене вірити та чекати. І я чекала ла. Адже справжня любов не знає ні часу, ні відстані. Вона обов’язково подолає все.
А у вас колись забирали частинку серця?
«Після весілля все вляжеться», — написав майбутній чоловік доньки іншій жінці, поки я несла коровай до зали.
Застосування сухої гірчиці від шкідників на городі. Простий та дієвий засіб
12 цікавих фактів про підсвідомість людини, які вас здивують
Наношу це під очима – до ранку жодної зморшки. Хороший ефект після першої процедури
Смачні та пишні млинці на молоці, за бабусиним рецептом
Я була заміжня за Сергієм недовго. Спочатку мені здавалося, що все буде нормально. Але дуже швидко я зрозуміла, що в нашому шлюбі нас було троє. Я, Сергій і його мама Марина Борисівна.
Колись у мене була сім’я: ми з першою дружиною Ірою виростили доньку, купили квартиру, жили спокійно. Але потім у моєму житті з’явилася Поліна, і я все зруйнував.
Я ніколи не думала, що в нашій родині тема онуків стане такою дивною. У нас усе було навпаки. Мій чоловік Ігор дуже хотів онуків. Постійно казав, як водитиме їх на рибалку, як збудує на дачі будиночок, як вчитиме всього.
Я з Денисом була багато років. Познайомилися ще в університеті. Я сама до нього тягнулася, допомагала з навчанням, завжди була поруч. Потім переїхала до нього, і якось так вийшло, що я все тягнула, а він просто жив поруч.
Я все життя була дуже близька з мамою. Вона виховувала мене сама, про батька я майже нічого не знала. Для мене мама завжди була найріднішою людиною. Ми часто бачилися, гуляли у вихідні, ходили в кіно, могли просто пити чай і говорити про все.
Я виросла в сім’ї, де спокій був рідкістю. Батьки любили гулянки більше, ніж тихе домашнє життя, а мене часто рятувала бабуся. Коли в домі не було грошей, все було більш-менш тихо.
Колись я й сама не вірила, що можу опинитися в такій історії. Завжди засуджувала жінок, які зв’язуються з одруженими чоловіками.А потім у моєму житті з’явився він.
Я з чоловіком разом уже багато років. У нас є донька Оля, звичайна сім’я: робота, дім, школа, постійні витрати. Зайвих грошей у нас ніколи не було. Зі свекрухою в мене наче й не було відкритої війни.
Гості – як риба, на 3 день починають погано пахнути. Так можна сказати про кожну гостину моєї свекрухи. Та, на щастя, я зуміла зробити так, що Ольга Дмитрівна раз і назавжди забула до нашої квартири дорогу!
Олена переїхала з чоловіком в село. Але жінка не підозрювала з якими сусідами їй доведеться жити
Не розумію, чому вона так болісно реагує на моє прохання просто піклуватися про свого чоловіка. Не знаю, на чому тримається їх сімейне життя
Відчуваючи різкий біль внизу живота я вирішила вийти назовні, і йти по трасі в надії, що машини мене помітять
14 прийомів, які допоможуть вижити в смертельно небезпечній ситуації
10 речей, які ніколи не зробить доросла жінка заради чоловіка
