Якщо людям судилося бути разом, рано чи пізно вони зустрінуться знову

Сила любові неймовірна. Вона здатна посперечатися навіть з самою долею.

Люди часто розмірковують про своє життя, і про те, наскільки сильну роль в ньому грає доля і призначення. Деякі твердо вірять в долю, в те, що ніщо в їхньому житті не відбувається просто так. Вірять, що кожна життєва ситуація написана на скрижалях їхньої долі, і від цього нікуди не піти. Однак далеко не всі дотримуються такої точки зору — багато хто не вірить в долю, і ця віра чи невіра здатні розділити нас.

Так-так, ми дійсно розділені, адже в той час, коли частина з нас звикла вважати, що наше життя — це чітка послідовність подій, яким судилося статися, інші люди думають, що доля залежить від наших рішень і вчинків, і що ми самі вирішуємо, яким буде наше життя. Вони твердо переконані, що якщо таке поняття, як «доля» взагалі існує, то воно залежить від наших бажань і зусиль більше, ніж від зовнішнього впливу. Вони вірять, що ми самі творці своєї долі, і роблять все, щоб довести правдивість своїх переконань.

Але життя таке, як є, і воно триває, що б не трапилося. І деякі його обставини ми можемо контролювати, інші ж цілком непідвладні контролю …

Коли хтось закохується, він, як правило, дивиться на це з однієї з двох точок зору. Зв’язок, який встановився з партнером — це рука долі, і вона була визначена ще до того, як вони народилися. Другий варіант: це сталося тому, що партнери хотіли цього всім серцем і самі привнесли ці відносини у своє життя.

Закохані або вважають відносини своєю долею і ставляться до них з відомим фаталізмом, або ж покладають на себе повну відповідальність за все, що з ними трапляється, і намагаються максимально їх контролювати.

І коли ми втрачаємо когось, кого любимо, це змушує нас згадати про всі ці можливості. Коли ми стикаємося з ситуацією, в якій ми змушені відпустити того, хто для нас шалено важливий, і кого ми любимо до нестями, ми неминуче починаємо міркувати про все, через що це могло статися. А ще про те, що ми могли (або думаємо, що могли) зробити для того, щоб це не відбулося.

Часом, коли нам доводиться вчитися відпускати тих, кого ми любимо по-справжньому. Нам буває дуже складно усвідомити, що не все і не завжди в цьому світі відбувається так, як того хочемо ми. І неважливо, як сильно ми будемо намагатися цього досягти або як сильно будемо цього хотіти.

Коли хтось вирішує піти з нашого життя, ми починаємо шукати, на що або кого ми можемо покласти відповідальність за це. Ми намагаємося підібрати для цього якусь вагому причину: що нам нібито просто не судилося залишитися разом, що доля призначила нас комусь іншому і ще безліч іншим. Але коли ваше серце переповнює любов, і ви знаєте, що і ваш партнер любить вас не менше, хоч вам і доводиться розлучитися … Що ж, вам варто знати, що такі почуття простягають між вами нерозривні нитки, які можуть розтягуватися, але ніколи не рвуться — і рано чи пізно вони знову зведуть вас разом.

І з часом вони по одній з безлічі різних причин повернуться один до одного. Їх життя неодмінно і неминуче обернеться таким чином, що вони знову будуть разом. Яким би величезним і непізнаним не був наш всесвіт, він знає, чого від вас вимагається, і знає, чого ви хочете. Повірте, всесвіт відноситься до вас цілком доброзичливо, і він завжди готовий підштовхувати вас ближче до мрій і прагнень, поки ви, нарешті, не зустрінете їх і не приймете всім серцем.

Якщо двоє людей люблять один одного по-справжньому, вони неодмінно знайдуть спосіб повернути свою долю собі на користь, тому що сила любові неймовірна. Вона здатна посперечатися навіть з самою долею.

І з часом їх рішення і дії неодмінно призведуть до людини, яку вони люблять. Чому? Та тому, що порожнечу, що сформувалася в вашому житті через відсутність коханої людини, не можна заповнити чимось або кимось іншим. І вони зроблять все можливе або неможливе, щоб бути з нею разом … В кінцевому підсумку доля неодмінно призведе людей туди, де вони хочуть опинитися.

Втім, у кожного правила є свої винятки. У житті будь-якої людини трапляються непідконтрольні їй події. Ми всього лише люди, і через непереборні перешкоди ми, на жаль, не завжди отримуємо те, про що мріємо.

Трапляється так, що деяким людям доводиться провести майже все своє життя, страждаючи від цієї сяючої діри в душі, викликаної відсутністю коханої людини. Коли ми в когось закохуємося, з часом ми починаємо розуміти, що любов подібна тіні самого Господа. Вона слідує за нами все життя, що б ми не робили, любов залишається з нами назавжди. Це те, з чим деяким з нас доводиться жити все наше життя.

Не всім нам пощастило любити тих, кого ми хочемо, і бути коханими у відповідь. І нам волею-неволею доводиться вчитися жити без них.

Як би далі не пішло ваше життя або життя коханої людини, одне в ньому все-таки буде незмінним — ваша любов навіки пов’язує вас один з одним. Ваше життя може піти в тому напрямку, про який ви завжди мріяли, а може, й ні … Але ваша любов залишиться незмінною — і це буде найпрекраснішим, що у вас було, є або буде.

А вірите в долю та її знаки?

Content Protection by DMCA.com
Загрузка ...

Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам: