Жінка регулярно зустрічалася з Стасом. Вони жили в різних містах, тому їй доводилося раз у два-три тижні їздити потягом. Сам хлопець ніколи не приїжджав, бо важко переносив дорогу. Жінці теж було не легко: у плацкарті не виспишся. Але іншого виходу немає.
Одного разу вона виїхала на день раніше, ніж зазвичай. Уже у вагоні зрозуміла, що Стас чекає на неї в суботу, а не в п’ятницю. Хотіла подзвонити до нього і попередити, але телефон забула вдома. Вирішила, що зателефонує від консьєржки, якщо не застане його зранку вдома.
Приїхала. Зайшла у під’їзд і стукає в двері. Раптом вони відчиняються і звідти виходить не Стас, а молода дівчина.
– А ви до кого? Станіслав Олегович на роботі. Мабуть, ви його матір! Він думав, що ви завтра приїдете!
Зрештою з’ясувалася вся правда і дівчина мовила:
– Вибачте мені. Я не знала. Мені краще піти. Ви мене більше не побачите.
– Ні, краще я піду, – відказала жінка.
Вони ще декілька хвилин сперечалися в коридорі. Зрештою жінка швидко сіла в ліфт, який підійнявся на їхній поверх.
Вона ходила вулицями міста і думала про те, що вже давно потрібно було розійтися зі Стасом. Просто ніяк не наважувалася. Але все виявилося не так страшно, як вона собі уявляла.
Жінка саме направлялася до метро, коли поруч зупинилася біла машина. У ній сиділа нова знайома.
– А ви куди зараз? Може ми сходимо на каву? Я Христина. А вас як звати? Ліля? Дуже гарне ім’я. Як квітка. І я б хотіла бути якоюсь Розою чи Віолеттою. Бо Христин так багато, що аж дратує, – заторохтіла дівчина.
За столиком у кав’ярні Христина запропонувала:
– У вас квиток назад на неділю. Правильно? Ми можемо цей час провести разом, щоб якось забути про це непорозуміння. У мене вільна квартира. Батьки на дачу поїхали, тому можете там залишитися. Поїдемо переодягнемося, а потім можемо йти веселитися. Може, в музей якийсь? У Палеонтологічному я вже давно не була!
Жінка сама не вірила в те, що погодилася на таку авантюру.
Вони гуляли і веселилися. Під час обіду в ресторані до Христини подзвонив Стас. Дівчина відповіла:
– Привіт. Що роблю? Та віддихаю. З ким? Та твоя матір вирішила сюрприз зробити і приїхала раніше, ніж домовлялися! Хочу тебе попросити, не дзвони до мене більше!
Виявилося, що Христина була розумною та сміливою дівчиною. Вони з Лілею багато гуляли містом, а в неділю поїхала на шашлики до батьків дівчини.
– От поглянь, є у нашої доньки хороші подруги, – шепнув батько своїй дружині.
Ввечері на вокзалі жінка сказала:
– Дякую, Христино. Ти мене вразила, бо я б так не змогла.
– Потрібно Стасові подякувати – засміялася у відповідь дівчина.
Через рік Христина вийшла заміж. Ліля була на її весіллі. Там вона познайомилася із Павлом Олексійовичем.
І хоча чоловік в поїзді чудово спить, але вже задумується, чи не простіше жити разом.
А як би ви вчинили в схожій ситуації?
