– Збирай свої речі і йди. Я хочу, щоб ми з тобою розлучилися. Зрозумій, я не можу більше терпіти твої зради – плакала мама і згрібала всі речі батька в валізу.
– Людмила, схаменися! Ти що придумала! У мене немає ніякої коханки! – почав виправдовуватися батько.
І в цей момент мама дістала лист і батько все зрозумів. Він зібрав речі і пішов, але крикнувши:
– Та ти на себе подивися! У кого ти перетворилася. Тієї жінки, яку я любив вже немає. Ти ніхто. Тепер ти ніколи не будеш щаслива! А я ось буду! Повір мені! Вона красуня і зможе мене зробити щасливим! – з усмішкою кинув батько.
Але він помилився. Нам з мамою було добре без нього.
– Мама, чому ти не вигнала його раніше? Адже він завжди кричав на тебе, на мене. А хіба може чоловік, який любить, постійно бути незадоволеним і грубим. Чому ти все це терпіла? намагалася домогтися відповіді я.
– Мені хотілося, щоб у тебе була сім’я, щоб ти не відчувала себе обділеною серед своїх однолітків. Ти знаєш, я виросла без батька і знаю про що кажу. Наш батько кинув нас, а тепер ти повторюєш цей же шлях і мені гірко – розплакавшись сказав мама.
– Людина народжена, щоб бути щасливою! А ми не були щасливими. І ви не були щасливі. Ти ще зустрінеш свою любов. А за мене не турбуйся. Дивись – он які у мене кулаки – погрозила я своїми дитячими рученятами. Мама засміялася і обняла мене.
Батько помилився, тому, що то мама змогу бути щасливою і я з нею теж. Але до цього нам з нею довелося сьорбнути багато горя.
Річ у тому, що батько зовсім не допомагав нам. Навіть аліменти платив по мінімуму. Спеціально зробив довідку про те, що зарплата маленька, щоб не платити по повній. Мама кілька разів зверталася до нього.
– Це ти мене вигнала. Могли б жити як всі. І дочка не росла б без батька! Ти зробила свій вибір і тепер виплутуйся сама. – різко відповів він мамі.
– Але вона ні в чому не винна. Це ти зі мною розійшовся, але ж колишніх дітей не буває. Вона потребує тебе. – благала мама.
– Послухай, Людмила, розмова закінчена. Мені більше нема чого сказати. Я прошу, щоб ти більше не шукала зустрічі зі мною.
Мама після цієї розмови не спала всю ніч, проридала у своїй кімнаті. Я не знала чим їй допомогти. Вона попросила дати їй час прийти в себе.
Вранці мама вже була зовсім іншою. Вона красиво одяглася, нафарбувалася, я прямо її не впізнала.
– Марічко! Ти пробач мені, донечко, що я вчора трохи розм’якла. Ми з тобою дві красуні і прорвемося. У мене є ти, а у тебе є я! Значить у нас все вийде! Але без твоєї допомоги я не впораюся. Ти повинна мені пообіцяти, що не підведеш мене з навчанням, а я не підведу тебе в іншому! – вона дуже серйозно і по-дорослому мені так сказала
– Мамо! Я даю слово, що я тебе не підведу! – відповіла я осмислюючи значення кожної букви.
Мама працювала дуже багато, але з усім тим вона завжди знаходила час, щоб ми були разом. Не дивлячись на те, що роботи було багато, вона виглядала дуже щасливою жінкою. Вона прямо розквітла.
Я теж її не підвела. Закінчила школу добре.
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
Мама заміж не вийшла. Сказала, що більше не хоче мати тривалі стосунки, хоча її багато разів кликали.
– Марічко, ну ти що! Мені так добре одній! Я вже майже бабуся, а ти мене заміж видати хочеш. – жартувала мама.
– Мамочко, адже я скоро поїду вчитися, а ти одна – Не вгамовувалася я! Але мама не хотіла й чути нічого.
З батьком я зустрілася вже коли мені було 26 років. Він попросив зустрічі через маму. А вона добра душа мене вмовила.
– Ти знаєш, що я не тримаю на тебе зла. Я до тебе взагалі нічого не відчуваю ні любові, ні ненависті, ні злоби. Нічого! Ти для мене просто стороння людина – відповіла я батькові при зустрічі.
– Я ж твій батько! Цього не заперечиш! – спробувавши натиснути на мене.
– Так, звичайно. Я не заперечую, на відміну від тебе. Але ти нічого не знаєш про моє життя. Ти все пропустив, так, що ти просто сторонній.
– Я можу допомогти тобі. У мене успішний бізнес і є фінансові можливості. Я хочу все виправити. Дозволь мені бути поруч, – благав він.
– А мені мама з дитинства привчила, що у сторонніх дядьків ніякої допомоги не брати і завжди розраховувати на себе – різко відповіла я і обірвала розмову своїм відходом.
Мама мене, звичайно ж лаяла, що я так вчинила в розмові з батьком. Але я не ставила за мету його покарати. Мені дійсно не було чого сказати цій людині. Ми прожили ціле життя без нього і зараз я не хочу його впускати у своє.
Як ви вважаєте, Марічка правильно вчинила, що не пробачила батькові?
20 ознак того, що хлопець боїться своїх сильних почуттів до тебе
Залишився я без смартфону і тиждень ходив зі старою Nokia 3310. І ось що сталося з моїм життям через 5 днів
Вирішили поїхати на свята до сина з невісткою, але нас зі Степаном чекав «сюрприз»
Меми та кумедні картинки на всі випадки життя
Марія, ти навіщо кота вкусила? Знаєш, як йому боляче зараз! Він навіть плаче. Майже людськими сльозами. Прийшов в нашу з бабусею кімнату і почав на тебе скаржитися
Смачний та корисний літній напій, який втамовує спрагу і додає сил
20 крихітних кошенят, які так і просяться на ручки!
Чудеса японської весни в Нарі: олені і сакура
Топ коротких стрижок, які варті того, щоб ризикнути і перевтілитися
Як зробити виразний, але не кричущий манікюр?
Рецепт пиріжків з капустою без яєць
Коротка стрижка з чубчиком – тренд 2020 року: 20 варіантів
5 речей, за які ви навіть не думайте коли-небудь вибачатися
Глибока притча про те, як потрібно реагувати на заздрість та злість інших
5 повідомлень, які він напише тобі, якщо ти йому не байдужа
Тварини, які вміють насолоджуватися життям: 10 кумедних фото
– Немає в нас онука тепер, як сказала моя невістка. Ну що поробиш – головне, що живий, здоровий
“Оль, не виживе він. Поглянь на нього. Він весь покусаний, поранений.” Ольга обережно розтиснула собачу пащу
Хто вам потрібен для життя?
