Павлина випадково натрапила на могилу свого колишнього чоловіка. Вона вже давно з ним розлучилась і не згадувала, але тут спогади нахлинули на неї.
Павло.. Таке ж як і у неї ім’я..
Вони жили добре спочатку. Він працював на заводі, а вона вихователькою в дитсадку. Вони мали квартиру, дачу, народили трьох дітей.
На дачу Павло не їздив, не любив там час проводити. Казав, що овочі може і в магазині купити. Тому там працювала тільки Павлина з дітьми.
Здавалось би, живи та радій. Та все не так просто. Павло почав затримуватись з роботи і звичний сценарій: сім’ї часу не приділяє, дружині уваги не дає, до неї чутки доходять, що він їй зраджує.
Вона спитала його напряму:
– Правда? Коханку маєш?
– Ти що? То ж дурні язики. Щастю нашому заздрять! – відповідав.
Якось в суботу Павлина відправила старшого сина пічку на дачі розтопити, щоб вона приїхала з меншими, а там уже було тепло. Бо там в холоді сидіти і простудитись можна. Вона б чоловіка відправила, та його ще не було, цілу ніч на роботі просидів, якийсь аврал у них.
Син повернувся додому тоді, коли Павлина навіть молодших не встигла зібрати.
– Мамо, – налякано почав говорити – там..Там тато..
– Що?
– Я приїхав. Дивлюсь з труби дим йде. Я налякався, що злодії залізли. Підходжу до вікна – там тато з якоюсь тіткою. Сміються. Він липнув до неї. Я не заходив. Пішов звідти.
– Ну і добре зробив. Ти заспокойся, все буде добре.
– Мамо, розлучися з ним! Мені навіть друзі уже говорять, що мій тато гуляка. З різними жінками його бачили. Мені, думаєш, приємно це слухати?
– Синку, а жити ми як будемо? На що?
– Я от 9 клас закінчу і піду працювати. А вчитись можна і заочно, або пізніше.
За декілька годин додому прийшов Павло.
– Жінко, їсти давай. Я голодний, як звір. І втомився дуже.
– Втомився? І від чого? Від ласк? Та дамочка на дачі не встигла погодувати?
– Замовкни! – крикнув чоловік і ляснув дружину по обличчі. Вона не чекала і аж похитнулась від удару. Молодші діти побачили це і налякались.
Вона зібралась і поїхала з дітьми на дачу. Робота в городі зайняла руки, але думки в голові крутились безперестанку. Жінка не знала, що робити далі.
Повернулась додому в неділю ввечері. Павла вдома не було. Ну і добре. Вона зібрала його речі і виставила за двері квартири. Замок закрила на засувку.
Чоловік ламався до квартири і кричав на весь будинок:
– Здохнете без мене! А ти? Ти кому потрібна з виводком? Знай, я гордий, я до тебе не повернусь!
Коли йому набридло дебоширити, він забрав валізи і пішов. Днем Павлина трималась, намагалась посміхатись, щоб діти не бачили її горя. А вночі ридала. Не розуміла за що їй таке нещастя!
Та ближче до літа життя почало налагоджуватись, входити в ритм. Жінка багато часу проводила на дачі, посадила побільше овочів, щоб знати, що вони матимуть чим харчуватись наступної зими. Син пішов працювати барменом, отримував непогані гроші, забезпечував їхню сім’ю. Вона дуже пишалась ним.
Якось Павлина зустріла давню знайому. Вони розговорились.
– Як тепер діти без батька? Не можна так робити! Тим паче двох пацанів маєш. Він їм потрібен. Та і тобі чоловіка треба, без нього важко, знаю. Я от тобі дам приворот для блудливих чоловіків. Його потрібно тричі прочитати у вікно, коли місяць повний буде. І прибіжить твій Павло назад.
Павлина у ці всі привороти не вірила, папір в кишеню засунула і подумала: “Потім викину”.
Додому прийшла, поки всіх спати вложила, уже й ніч. Сіла на кухні, дивиться місяць світить яскраво, про папірець згадала. Витягла його. Почала читати, та зупинилась. Взяла запальничку і підпалила листок.
– Якась нісенітниця. Ще не дай Боже назад припхається. Оце буде!
Минуло три роки. В гості до Павлини прийшов друг Павла. Був уже напідпитку. Вона впустила його. ой почав ходити пор квартирі, заглядати по кутах, дивитись в холодильник.
– Що ти робиш? – спитала жінка.
– Павло попросив подивитись, як ви поживаєте. Може ти назад його покличеш?
– Йди геть звідси. Не треба нічого йому передавати . І він нам більше не потрібен. Він упустив шанс на щасливе майбутнє..
Так і виростила Павлина трьох дітей сама. Зараз вони вже дорослі, сім’ї свої мають. Матері на дачі дім побудували, вона там тепер живе. Вони щовихідних навідуються до неї, допомагають.
Від знайомих Павлина дізналась, що Павло одружився з жінкою, яка мала двох дітей. Вони вбили його в п’яній бійці. Так і скінчилось його життя..
Як ви думаєте, таку смерть заслужив Павло?
