Їй і кількох місяців не було, коли вона відчула усю глибину життєвого розпачу. Маленька кішечка раптово опинилась на вулиці і несамовито благала про допомогу. Вона буквально таки плакала на стоянці, під дощем. Вона потребувала порятунку та боролась за право жити далі…
Одного прекрасного дня доля їй посміхнулась. Повз проходила Кеті Бловін, жителька Квебеку (що у Канаді). Жінка не змогла не звернути увагу на беззахисне створіння, яке лежало між смітників. Мокре та голодне. Тільки-но Кеті підійшла до кошеняти, те відбігло. Але жінці вдалось спіймати кішечку. Вона довго не думала та забрала її до машини.
“Спершу вона тихенько шипіла на мене, – розповідає жінка. – Але потім вона зрозуміла, що я хочу їй допомогти”.
Жінка одразу зрозуміла, що кошеня хтось покинув. Вона вирішила не шукати їй іншого господаря та щиро прийняла малечу у свою сім’ю. Врятоване кошеня одразу отримало ім’я – Віппет. Тепер у неї з’явився дім.
Кішечку одразу нагодували, помили і відігріли.
Того ж дня Віппет не змогла не висловити усю глибину своєї вдячності Кеті. Вона ніжно обійняла плече жінки і заснула під власне ж муркотіння.
Кеті подарувала своєму новому вихованцю не тільки життя, але й друга…
У їхній сім’ї вже був кіт. Його звуть Орео. Він одразу неабияк зацікавився “гостем” та за лічені дні полюбив її.
Маленька Віппет чи не одразу підкорила серце свого нового друга. За “старшим” котом вона ходила мало не постійно. А Орео, у свою чергу, піклувався про кішечку, як про рідну доньку. Вилизував її.
Господарка двох котів жартує, що певно Віппет вважає Орео за свою маму.
Що цікаво, Орео навчив кішечку всьому – як вмиватись, де їсти та ходити до туалету. Тож, Кеті доводилось виховувати Віппет.
Вони завжди разом. Зараз Віппет уже чотири місяці, але вони не припиняють насолоджувати компанією один одного.
Подібні історії вражають до глибини серця… А ви коли-небудь брали кошеня з вулиці?
