А буває ж таке, що гуляєш і милуєшся пейзажами, бо так красиво, наче це фантазія якогось видатного художника. Або відчуваєш себе маленьким казковим героєм, що потрапив у чарівну країну.
Ми створили підбірку фантастично красивих дерев, аби ви хоч віртуально змогли насолодитися реальною красою природи.
Фікус, Філіппіни. Мабуть, прекрасно у його затінку.
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
Молоді мангрові дерева під водою. Справжнє підводне царство.
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
Баобаби, що на острові Мадагаскар.
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
Кипариси, озеро Кадді. Які ж вони загадкові, наче зараз вийде Мавка.
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
Гліцинія, Японія. Місце для медитації, а ще нагадує локації з фільму Аватар.
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
Чудернацькі дерева на о. Сокотра
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
Особливий евкаліпт, Гаваї.
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
Драконове дерево, острів Сокотра. Подібне на хвою, проте структура дерева дуже крихка.
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
Брістлеконські сосни. Скільки всього вони знають, на жаль нічого не розказують. Найстаріші дерева на Планеті.
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
Сагайдачне дерево, Намібія. Висота дерева понад 20 метрів.
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
Японський клен, який росте вже понад 100 років.
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
А у вас є моменти в пам’яті, де ви, наче у казці? Поділіться своїми спогадами
Anna
Популярне
Я була заміжня за Сергієм недовго. Спочатку мені здавалося, що все буде нормально. Але дуже швидко я зрозуміла, що в нашому шлюбі нас було троє. Я, Сергій і його мама Марина Борисівна.
Колись у мене була сім’я: ми з першою дружиною Ірою виростили доньку, купили квартиру, жили спокійно. Але потім у моєму житті з’явилася Поліна, і я все зруйнував.
Я ніколи не думала, що в нашій родині тема онуків стане такою дивною. У нас усе було навпаки. Мій чоловік Ігор дуже хотів онуків. Постійно казав, як водитиме їх на рибалку, як збудує на дачі будиночок, як вчитиме всього.
Я з Денисом була багато років. Познайомилися ще в університеті. Я сама до нього тягнулася, допомагала з навчанням, завжди була поруч. Потім переїхала до нього, і якось так вийшло, що я все тягнула, а він просто жив поруч.
Я все життя була дуже близька з мамою. Вона виховувала мене сама, про батька я майже нічого не знала. Для мене мама завжди була найріднішою людиною. Ми часто бачилися, гуляли у вихідні, ходили в кіно, могли просто пити чай і говорити про все.
Я виросла в сім’ї, де спокій був рідкістю. Батьки любили гулянки більше, ніж тихе домашнє життя, а мене часто рятувала бабуся. Коли в домі не було грошей, все було більш-менш тихо.
Колись я й сама не вірила, що можу опинитися в такій історії. Завжди засуджувала жінок, які зв’язуються з одруженими чоловіками.А потім у моєму житті з’явився він.
Я з чоловіком разом уже багато років. У нас є донька Оля, звичайна сім’я: робота, дім, школа, постійні витрати. Зайвих грошей у нас ніколи не було. Зі свекрухою в мене наче й не було відкритої війни.
Гості – як риба, на 3 день починають погано пахнути. Так можна сказати про кожну гостину моєї свекрухи. Та, на щастя, я зуміла зробити так, що Ольга Дмитрівна раз і назавжди забула до нашої квартири дорогу!
14 прийомів, які допоможуть вижити в смертельно небезпечній ситуації
10 речей, які ніколи не зробить доросла жінка заради чоловіка
Ось чому жінці насправді не потрібні шлюб і стосунки
Розчин з дріжджів: полийте ним свої рослини і ваш урожай збільшиться!
«Після весілля все вляжеться», — написав майбутній чоловік доньки іншій жінці, поки я несла коровай до зали.
Я довго жила з відчуттям, що ми з чоловіком ніби б’ємося головою об стіну. Працюємо обоє багато, втомлюємося страшенно, а толку ніби й немає. Жили ми вшестеро в одній квартирі: я, чоловік, син, мої батьки і бабуся.
Минуло вже 12 років відтоді, як не стало Юлі. А я все одно не міг відпустити той день. Мені вже тридцять, я живу в місті, працюю, а всередині все стоїть на місці.
Якби не важка хвороба чоловіка, я б ніколи знову не була щасливою…
Доля України: останнє пророцтво мольфара Нечая
До нас приїхала моя мама з села. Тільки ми з нею зайшли в квартиру, як чоловік мені каже – нехай теща їде до своїх родичів. Я зібрала свої речі і поїхала разом з мамою
У Ігорка злипалися очі. На дворі стояла ніч. Тато на кухні ходив туди-сюди. Мами досі не було
Примітка редакції: матеріал має інформаційно-обговорювальний характер і підготовлений на основі історії, що поширюється в мережі / звернення читача. Редакція не подає описану ситуацію як офіційно встановлений факт, не має незалежного підтвердження всіх наведених обставин і не ідентифікує конкретних осіб, установу, місце або дату події. Усі зображення в матеріалі використані для візуального супроводу теми та не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
