12 років тому я знайшла під деревом крихітну дівчинку. Я її удочерила, хоча мені тоді було вже 53 роки

Я досі пам’ятаю той день, коли моє життя розділилося на “до” та “після”.

Мені було 53 роки, коли я залишилася вдовою. Дочка жила в іншому місті, де спочатку вчилася в інституті, а потім пішла працювати. Я ж залишилася абсолютно одна.

Якось у свій вихідний я вирішила сходити в магазин за продуктами. У домі закінчився хліб та й чогось смачненького хотілося.

Дорога простягалася через парк. Під одним із кущів я побачила дивний згорток. Підійшла ближче і завмерла від подиву. Всередині лежало немовля.

Коли я прийшла до тями, то одразу викликала поліцію. Виявилося, що батьками малечі є місцева неблагополучна сім’я. Батьки-алкоголіки викинули дівчинку, бо й без того не могли впоратися з трьома її братами і сестрами.

Звичайно, немовля віддали в дитячий будинок, а безвідповідальних людей позбавили батьківських прав. 

Через те, що інших родичів в малечі не було, я вирішила удочерити її. Родичі та друзі дивувалися і намагалися відмовити мене від цього рішення.

– Хіба тобі хочеться оце на старості літ за маленькою дитиною доглядати? Тим паче чужою!

Та жодні аргументи не змогли мене переконати чи викликати найменші сумніви.

Я була самотньою, тому дівчинка стала для мене ковтком свіжого повітря і перетворилася на сенс життя. 

Перший час було не легко. Адже через вік я вже була не такою прудкою й енергійною. Дівчинка потребувала багато сил та уваги. Допомоги не було від кого чекати, тому зі всім довелося справлятися самостійно.

Для того, щоб присвятити максимальну кількість часу дитині, я пішла з роботи. Вирішила, що ми зможемо жити за кошти з оренди квартири, яку я отримала у спадок від моєї бездітної тітки. 

З плином часу моя рідна дочка прийняла свою молодшу сестричку і почала нам допомагати.

Нещодавно Вірі виповнилося дванадцять років. Я змогла виховати турботливу і чуйну дівчинку. Вона стала моєю помічницею. Я досі не шкодую, що свого часу прийняла таке рішення й наважилася удочерити немовля.

Старша дочка досі неодружена і не має власних дітей. Та я впевнена, що після моєї смерті вона зможе подбати про Віру. 

А що ви думаєте про вчинок жінки?

Content Protection by DMCA.com
Загрузка ...

Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам:

Adblock
detector