В епоху величезної кількості соціальних мереж людина за день проглядає кілька сотень найрізноманітніших фотографій. Серед них знаходяться такі, які чіпляють за самісіньку душу і викликають справжні, непідробні емоції.
В такі моменти ми перестаємо існувати лише у віртуальному світі, а відчуваємо реальне життя з усіма його радощами та прикрощами.
Ми підібрали для Вас 12 світлин, які змусять вас подивитися на світ по-новому.
“Мій собака просидів під вантажівкою кілька діб, охороняючи пташку зі зламаним крилом. Справжній герой”.
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
“Моя дружина народила первістка передчасно, тому нашому малюку зараз доводиться проходити через труднощі, але я вірю, що він з усім впорається!”
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
“15 років тому ми подарували цуценятко Бруто нашим синам. Вони його радісно зустрічали, а тепер їм доводиться прощатися”
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
“Американський поліцейський побачив на вулиці бездомну жінку, яка просила кілька центів собі на їжу. Не роздумуючи ні хвилини, він сів поруч і розділив із нею свій обід”.
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
“У мого тата був друг, який не залишав його до самої смерті. Пес Роккі – приклад справжньої вірності”
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
“Цей сліпий чоловік прийшов до музею дзвонів. Працівник вирішив “показати” йому дзвін з усіх сторін аби той зміг його собі уявити в найдрібніших деталях”.
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
“Кілька років тому я втратила свого первістка. Коли завагітніла вдруге – страшенно хвилювалася. Після УЗД страх кудись зник, бо мій малюк мені посміхнувся”.
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
“Коли хтось переконуватиме, що багатство людини вимірюється купюрами – погляньте на це фото. У цього чоловіка нема ані гривні, але він багатій, бо має добре серце”.
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
” Моїй дівчині нещодавно діагностували рак. Призначили тривалий курс хімієтерапії. Я хвилювався, щоб вона не впала духом після втрати волосся, але коли вона усміхнулася і сказала: “Побачимося, кучері мої”, – я зрозумів, що все буде гаразд”.
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
“На мого сина чекає надскладна операція на головному мозку. Йому не страшно, але він дуже мріяв про те, аби його покатав на своїй спині справжній єдиноріг. Ось, який сюрприз я йому влаштувала”.
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
“Моєму маленькому сину поставили діагноз “Аутизм”. Спершу я плакала, але потім прийняла це як факт. Вчора на мій День народження він вперше назвав мене мамою. І я заплакала, але від щастя…”
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
“10 років тому нам з чоловіком сказали, що у нас ніколи не буде дітей. Я мало не збожеволіла від відчаю, але він вірив, що у нас все вийде. Навіть ім’я для майбутньої донечки вибрав. Його віра нас врятувала. Тепер він щасливий батько найкрасивішої дівчинки у світі – Емілії”.
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
Яка світлина зворушила Вас найбільше?
Напишіть нам у коментарях на Facebook
Поділіться з друзями
– Замки я вже змінив. Свої гроші несеш не в дім – живи там, куди їх носиш. Надя навіть пакет на підлогу не поставила. – Відчини двері ширше. Це, між іншим, і моя квартира.
– Я йду. Не шукай. Доньку забери сам. З тобою їй буде краще. Записка лежала на столі поруч із недопитою кавою. Іван перечитав двічі. Потім набрав Таню. “Абонент поза зоною”.
– І не брешіть мені про лелек, – сказала сусідська мала, стоячи в нас у коридорі в гумових чоботях. – Лелека важить чотири кіло. Немовля – теж. Ви б самі себе на шиї донесли?
– Максиме, ти серйозно покликав їх усіх? – Це ж виписка. Мама образиться. – Я після пологів. Я ледве стою. – Вони на п’ять хвилин. Біля входу в пологовий уже стояли шестеро.
Телефон пискнув, коли Марина стояла біля каси. “Списання: 118 грн. Кава-Арабі”. Вона ще не встигла забрати стаканчик, як Стас подзвонив. – Ти серйозно? – Стас, я з Тімом на вулиці, він ревів, я замерзла.
“Вибач. Я йду. Я покохала іншого. Дітей лишаю тобі. На розлучення подам сама”. Олексій перечитав смс тричі. Потім ще раз. Того ж вечора подзвонив матері. – Мамо, Катя з Дімкою в тебе?
– Ти серйозно подаєшся на геохімію? – мама кинула на стіл роздруківку з балами. – З такими результатами на біологію не йдуть тільки дурні. – Значить, буду дурною.
– А я все хотів спитати: чому ти досі в прибиральницях? Лариса ж кликала в оператори. Там і чистіше, і платять більше. – Бо в операторів зміни жорсткі. А в мене Соня.
– Олено, привіт, доню, – батько сказав це так тепло, що Інна навіть усміхнулась. – Це Інна. Тиша. – А… ну, привіт. Як ти? – Нормально. Ти ж дочці дзвонив, не мені.
– Ти серйозно міняєш замки? – Серйозно. Марина поставила пакети на підлогу. – Мамо, там діти. – А тут моя квартира. – Ти ж дала нам ще тиждень. – Я дала п’ять місяців.
– Ти що робиш? Постав його. Рудий пес завмер біля бака. У зубах – мокре сіре кошеня, дрібне, аж прозоре від холоду. – Воно твоє? – буркнув пес, не озираючись. Чорна кішка сиділа під навісом кіоску.
Віра подзвонила в двері й одразу прибрала усмішку з обличчя. Двері відчинила жінка в домашній футболці, за її спиною десь у квартирі сміялася дитина. – Ви до кого?
– Дмитре, твоя черга. Він узяв мікрофон, глянув на Олену, потім – кудись у зал. – Олено, ти добра. Занадто добра для мене. І тому я не хочу починати шлюб із брехні.
– Мамі на день народження ти купив каблучку, а мені – каструлю по акції? Андрій навіть не підвів очей від кави. – Не “по акції”, а хорошу. Німецьку. – О, ну тоді я зворушена.
Ніжний і пишний кекс: З’їли все до останньої крихти
25 фотографій, які обдурять ваші очі
Застосування йоду при вирощуванні томатів, огірків, полуниці та інших культур на вашій грядці
– Приспати. – Що саме? – Його, – жінка смикнула повідець. – Поки не пізно. Цуценя стояло біля її чобота і гризало край моєї штанини. Хвіст ходив, як двірник по льоду.
Це не справжня любов, якщо це не важко
