Якщо ви чекали на знак, щоб вже нарешті перестати критикувати себе і любити такими, якими ви є, то ось він.
Скоріш за все, ваша самокритика – це наслідок важкого досвіду. Хтось, навмисне чи ні, вселив у вас думку, що ви не гідні любові та поваги.
Американська письменниця і феміністка Мая Енджелоу підбадьорювала в даній ситуації так: «Випряміться й усвідомте, хто ви. Людина, яка вище всіх обставин і перешкод. Дитя Бога. Випрямитеся і згадайте про це»
Не зважаючи на те що ви пережили: сором, страх, терпіння, несправедливість, розчарування і тривогу, ви тут, ви є, і вам все під силу.
Звичайно, рани, завдані вам, залишили на вашій душі шрами, а, може, й на тілі також. Але ви сильніші за своє минуле, не дозволяйте кривдникам з вчорашнього дня впливати на ваше сьогодення, а вже, тим більше, прирікати на страждання й завтра.
Згадайте про знак. Настав час полюбити себе, пишатись собою, тішитися собою. Загалом, прийняти себе.
Ось 5 причин, чому ви повинні полюбити себе і залишити все погане позаду.
1. Тільки ви знаєте, скільки пережили й через що пройшли
Життя вас випробовувало. У вас величезний досвід за плечима. Інколи здається, що така ноша могла б бути розділеною на десятьох. Але ви винесли її самостійно.
Біль того, ви винесли їх з гідністю. Адже зараз ви стали сильнішими й мудрішими. Тепер ви здатні на все, бо що-що, а боротися ви навчилися краще за все.
Тепер ви вмієте чути й розуміти людей. Цей дар прийшов вам разом з вашими стражданнями. Адже ви, як ніхто інший, знаєте, що залаштунками чужого життя може відбуватися повний хаос. Саме тому ви більше не вішаєте ярликів і не засуджуєте.
Але чому ж ви не пробачаєте собі? Чому ви далі ставите ярлики на себе? Припиніть мучитись. Прийміть і полюбіть себе
2. Ваше дитинство було нелегким, тому ви навчилися покладатися тільки на себе
Скоріш за все, ви або не маєте до кого звернутися з поганим настроєм, або просто звикли не показувати його своїм батькам. Ви змалечку витираєте сльози в рукав і впевнено крокуєте далі так, наче нічого не сталося. Ви не звикли до слів підтримки та ласки. Але вам її завжди не вистачало. Ви навчилися хвалити себе за оцінки, чи самостійно підтримувати себе, коли виступали на шкільній сцені.
Ви вмієте себе любити та поважати, Бо вчилися цього змалку. Тепер користуйтесь цими навичками, як даром. Хваліть себе за успіхи на роботі чи будь-де інде так, наче отримали хорошу оцінку. Підтримуйте себе по життю так, наче щовечора виступаєте на шкільній сцені.
3. Оцінювальні судження інших людей не мають ніякого відношення до вас
О, засудження і критика вам знайома змалку. Ви могли вислухати виховну лекцію лише за те, що не виправдали чиїсь очікування, за те, що просто дозволили собі бути собою.
Ці голоси досі звучать у вас в голові та осудливо буркають, коли ви робите те, чого хочете. Заглушіть їх, не слухайте, вони не мають ніякого значення. Тепер ви можете робити все, що хочете.
Ви мусите подобатись, в першу чергу, собі, навіть, якщо це не подобається комусь іншому. Якщо вам потрібна буде порада, звертайтесь до тих, хто вас розуміє. А зайвих порадників не слухайте.
4. Чекати визнання від тих, хто вас не цінує, наївно
Ви звикли до оцінок. Так, наче кожен ваш вчинок розглядає екзаменаційна комісія. Ви досі чекаєте чужих вердиктів, хоча вже давно не дитина.
Чужі плітки не мають ніякої об’єктивності чи раціоналізму. Хіба ви готові потратити своє життя лише на те, щоб пліткарі гарно про вас відгукувалися? В будь-якому разі, це утопія. Люди люблять виливати бруд. Заслуговуєте ви того, чи ні, завжди знайдеться той, хто зробить з вас жертву своїх вигадок. Не розмінюйте свій час на такий непотріб.
Ніхто не може оцінити вас об’єктивно ззовні, тому ця оцінка не має, насправді, ніякого значення. Орієнтуйтесь лише на власний розум та чуття. Бо ж ви пройшли цей шлях самостійно, коли їх не було поруч.
5. У вас своя правда, і ніхто краще за вас не знає, яка вона
Ви знаєте, чому вчиняєте так, як вчиняєте. І якщо ваша поведінка не порушує чужий комфорт, то вам нема за що вибачатися. У вас своя правда, сформована випробуваннями.
І якщо вас колись захочуть навчити жити, нав’язати чуже бачення і змінити ваші принципи, просто пам’ятайте, що ви вибороли собі право бути собою. Тепер вже ніхто не зможе відібрати його у вас. Лише стійте на своєму.
Ви сильні, користуйтеся своєю силою. Лише, коли ви навчитесь поважати себе, інші також поважатимуть вас. Годі чекати знаків. Дійте!
А вам знайома надлишкова самокритика? Як ви її долаєте?
