Кожен з нас знає що таке біль і розчарування, але є й ті, хто попри поганий досвід продовжує вірити в казку.
Майже, кожна дитина стикається з таким періодом свого дорослішання, коли вона починає розуміти наскільки реальність далека від казок. Тоді, наче щось в серці обривається, якась віра у чудо, очікування неймовірного.
В тих казках, що ми читали раніше, здається все набагато щиріше і правдивіше ніж тут, в реальності. Там дружба міцніша, кохання відданіше, хлопці сміливіші, а дівчата лагідніші. Там, здається, все, як має бути, а тут чомусь багато зради, кривди, образ і болю. Тепер ми не такі впевнені в тому, що нас знайдуть, коли ми заблукаємо, що нас звільнять з пастки, коли потрапимо в халепу, що добро переможе зло. Тепер ми сумніваємося у всьому. З роками, казки стають для нас не прикладом для наслідування, а наївними вигадками автора. Ось так зароджується в душі кожного з нас песимізм.
Але є серед нас і ті, які, пройшовши безліч випробувань, все ж не втратили віру в казку. Вони живуть з надією на чудо і не сумніваються в його існуванні. Чим керуються ці люди? Розумом, чи наївністю? Ні, такі люди не чекають казкових персонажів, які прийдуть до них на допомогу, вони просто не ускладнюють собі життя негативом.
Вони також страждають через біль, яку приносять у їхнє життя інші люди, але все ж згодом відновлюють свою віру у казку, щоб не прожити життя намарно у сірих буднях.
Ось чому варто вірити у казки:
- Казка відкриває кордони свідомості. Ми залишаємо собі трохи місця за межами реальності для чуда. Існує безліч неймовірних випадків, про які йдеться в реальних історіях. Тоді, коли всі розводять руками та ніхто не може пояснити чудо, а лише приймає його, як факт. Завжди потрібно вірити у найнезвичніший і приємний розвиток подій.
- В книжках набагато більше добра і любові, ніж у житті. Буває так, хто організм різко реагує на нестачу позитиву в умовах реальності. Тоді потрібно зануритися в казку. Там світ, повний тепла та радості, у якому можна відпочити та набратися сил.
- Казки вчать нас любити, дружити, вірити та розуміти. Казки – це концентрат позитиву та щирості нашого світу. Там зло завжди переможене добром.
- У казках кохання набагато величніше. Там за кохання йдуть на подвиги та на ризик. Звісно, реальне життя сильно відрізняється від казкового, але все ж всі жінки десь в глибині душі чекають на мужнього захисника фортеці, а чоловіки шукають принцесу, готову відправитися з ним у мандри.
- Наша казка про нас. Ми – головні герої. Інші люди – другорядні персонажі, декому відведено в нашому житті лише пару сторінок. Але основне, що в кінці на нас обов’язково чекає «happy end».
У світі багато казкового, але ми чомусь все применшуємо, опускаємо все до рівня буденності. Зупиніться на хвилю. Згадайте всі ті чари з дитинства, коли за вікном притрусив перший сніг, або, коли мама пекла смачний пляцок, згадайте першу любов і перший поцілунок, згадайте співи птах з приходом весни та шум моря. Казка набагато ближче, просто потрібно вчитатися в неї.
А ви вірите в казки?
