Сама природа наділила чоловіків такими якостями, як сила, мужність та рішучість. У той час жінки більш ніжні, слабкі і потребують захисту й опіки зі сторони свого партнера. Однак все частіше можна зустріти непутящих чоловіків, які не мають внутрішнього стержня.
Жінкам буде не просто в союзі з таким обранцем. Хтось може сказати, що це лише стереотипи, але досвід показує, що такі пари приречені на розлучення. Саме тому краще одразу оцінити м’якість характеру чоловіка, щоб потім не розчаровуватися.
7 ознак, які свідчать про те, що чоловік не здатен на серйозні вчинки:
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
1. Вам доводиться постійно роздавати накази.
У стосунках з чоловіком ви нагадуєте постійно буркотливу даму. Вам доводиться регулярно підштовхувати свого обранця до вчинків, рішень та дій. Він не може самостійно дати собі раду і ніколи не знає, що йому робити. Натомість вам не подобається така роль і постійні докори починають викликати у вас злість.
2. Його поведінка змінюється в компанії інших людей.
Він залежить від думки оточуючих. Заради того, щоб догодити іншим і отримати їхнє схвалення він готовий жертвувати власними переконаннями та комфортом. Це свідчить про відсутність внутрішньої сили, яка не дає відстоювати власне “Я”.
3. Він не визнає своїх помилок.
Він буде звинувачувати у всіх негараздах лише оточуючих, долю або збіг обставин. Для кожного свого вчинку він знайде виправдання і кожну ситуацію обгрунтує зі своєї точки зору. У стосунках усі звинувачення летять в сторону жінки.
4. У нього відсутня власна думка.
Оскільки він ніколи не відстоює власної позиції, то й особиста думка на деякі речі йому не потрібна. Йому набагато простіше погодитися з оточуючими або видати чужі думки за свої. Щодо відносин, то він намагається не сваритися зі своєю другою половинкою, щоб не потрапляти у напружену атмосферу, яка змусить його виходити із зони комфорту.
5. Він пропонує вам приймати усі рішення.
Може здатися, що це благородний вчинок. Насправді так поводяться слабкі чоловіки, які перекладають усю відповідальність на жінку. Такій обраниці доведеться тягти на своїх плечах увесь тягар, поки чоловік безтурботно буде насолоджуватися життям.
6. Він не долає перешкоди.
Слабкому чоловікові простіше уникнути труднощів і обійти їх стороною. Він вдає, що не помічає проблем і все йде так, як він задумав. Змусити діяти його можуть лише критичні ситуації. Однак в такі моменти зазвичай усе руйнується та розпадається.
7. Спочатку він приховує свої емоції, але потім вони виходять назовні.
Спочатку чоловік терпить усі образи і намагається вдавати, що його все влаштовує. Однак коли кількість невдоволення перевищує межу, то нерви здають і трапляється істеричний зрив. У цей момент слабкий чоловік не може контролювати свої почуття, тому кричить, скандалить і навіть плаче.
Чи зустрічалися у вашому житті такі чоловіки?
– Я йду. Не шукай. Доньку забери сам. З тобою їй буде краще. Записка лежала на столі поруч із недопитою кавою. Іван перечитав двічі. Потім набрав Таню. “Абонент поза зоною”.
– Приспати. – Що саме? – Його, – жінка смикнула повідець. – Поки не пізно. Цуценя стояло біля її чобота і гризало край моєї штанини. Хвіст ходив, як двірник по льоду.
– Замки я вже змінив. Свої гроші несеш не в дім – живи там, куди їх носиш. Надя навіть пакет на підлогу не поставила. – Відчини двері ширше. Це, між іншим, і моя квартира.
– Ти серйозно купив квиток на ті числа зі сну? – Купив. А що? – Нічого. Просто смішно, що ти називав мене дурепою за гороскопи. Максим поклав телефон на стіл і мовчки показав фото екрана.
– І не брешіть мені про лелек, – сказала сусідська мала, стоячи в нас у коридорі в гумових чоботях. – Лелека важить чотири кіло. Немовля – теж. Ви б самі себе на шиї донесли?
– Максиме, ти серйозно покликав їх усіх? – Це ж виписка. Мама образиться. – Я після пологів. Я ледве стою. – Вони на п’ять хвилин. Біля входу в пологовий уже стояли шестеро.
– Ти що робиш? Постав його. Рудий пес завмер біля бака. У зубах – мокре сіре кошеня, дрібне, аж прозоре від холоду. – Воно твоє? – буркнув пес, не озираючись. Чорна кішка сиділа під навісом кіоску.
– Ти серйозно подаєшся на геохімію? – мама кинула на стіл роздруківку з балами. – З такими результатами на біологію не йдуть тільки дурні. – Значить, буду дурною.
Телефон пискнув, коли Марина стояла біля каси. “Списання: 118 грн. Кава-Арабі”. Вона ще не встигла забрати стаканчик, як Стас подзвонив. – Ти серйозно? – Стас, я з Тімом на вулиці, він ревів, я замерзла.
– Дмитре, твоя черга. Він узяв мікрофон, глянув на Олену, потім – кудись у зал. – Олено, ти добра. Занадто добра для мене. І тому я не хочу починати шлюб із брехні.
“Вибач. Я йду. Я покохала іншого. Дітей лишаю тобі. На розлучення подам сама”. Олексій перечитав смс тричі. Потім ще раз. Того ж вечора подзвонив матері. – Мамо, Катя з Дімкою в тебе?
– А я все хотів спитати: чому ти досі в прибиральницях? Лариса ж кликала в оператори. Там і чистіше, і платять більше. – Бо в операторів зміни жорсткі. А в мене Соня.
Віра подзвонила в двері й одразу прибрала усмішку з обличчя. Двері відчинила жінка в домашній футболці, за її спиною десь у квартирі сміялася дитина. – Ви до кого?
– Олено, привіт, доню, – батько сказав це так тепло, що Інна навіть усміхнулась. – Це Інна. Тиша. – А… ну, привіт. Як ти? – Нормально. Ти ж дочці дзвонив, не мені.
– Мамі на день народження ти купив каблучку, а мені – каструлю по акції? Андрій навіть не підвів очей від кави. – Не “по акції”, а хорошу. Німецьку. – О, ну тоді я зворушена.
– Це хто в тебе, Галино Іванівно, пакети тягає? Нова доглядальниця? – Це моя онука. – Онука? Та не сміши. Твого сина ти двадцять років людям “вигнала”. Тепер і онука знайшлася?
– Ти серйозно міняєш замки? – Серйозно. Марина поставила пакети на підлогу. – Мамо, там діти. – А тут моя квартира. – Ти ж дала нам ще тиждень. – Я дала п’ять місяців.
– Ви Люба Сагайдак? – Ну я. – Я від юриста. Квартира на Троєщині. Після Поліни Кравець. Вона все заповіла вам. – Мені? – Вам. Ви єдина в заповіті. Люба мовчала так довго, що в слухавці перепитали: – Алло?
– Руки помий. І одразу за стіл, – Оля усміхнулася так, що Борис навіть куртку не зняв. – Що зламала? – Нічого. – Скільки треба? – Не гроші. – Тоді ще гірше.
