Десять років тому Євгенія розучилася зі своїм чоловіком Славком. Як то кажуть – не зійшлися характерами. Жінка була дуже темпераментною та норовливою, але чудова господиня – завжди на плиті стояв смачний суп, у холодильнику домашні котлети. Всюди чисто й прибрано. А чоловік полюбляв після роботи лежати на дивані та футбол дивитися. Коли Женя просила про допомогу, то у відповідь чула тільки постійні докори, мовляв, він на роботі втомився та хоче відпочити. Та й про сина не дуже піклувався. Словом, жінка втомилася тягнути на собі всю родину. Тож одного дня чоловік зібрав всі свої речі та переїхав у село до батьків, адже вони жили у квартирі, яка належала дружині.
– Я знаю, що у Славка вже є нова дружина та маленька донечка. Рада за нього, але він вже третій місяць не платить аліменти! Спершу все було добре – щовихідних приїздив до сина у гості, я не забороняла їм бачитися. Та гроші давав завжди вчасно. Я влітку хотіла Олексію купити квиток у табір, щоб той відпочив перед школою. А чоловік щось довго не надсилав гроші. Перше казав, що через тиждень будуть, потім – наступного місяця. Ну звісно, що син лишився вдома. Було образливо, адже тоді не вистачало декілька тисяч гривень й він так сподівався, що батько скоро допоможе. Вже й навчання почалося, треба за репетиторів платити, а я тих грошей ще в очі не бачила! – жаліється Євгенія своїй подрузі телефоном.
Тоді Олексій дуже розізлився на батька, адже давно мріяв поїхати у табір. Майже всі друзі купили путівку та потім розповідали, як весело відпочили, а хлопець так і залишився вдома. Від люті написав багато образливих слів та звинувачував, що той взагалі його не любить та не піклується. А батько взяв та заблокував сина й колишню дружину у всіх соціальних мережах та телефонній книзі. Навіть коли переїхав на іншу квартиру з ново родиною, то не сказав адресу. Тепер бачити їх не хоче.
– Нещодавно зателефонувала до свекрухи та пояснила їй всю проблему. Так, соромно за поведінку Олексія. Але ж він не малий хлопчик, скоро школу вже буде закінчувати. Бачив, що я хвилююся та на своїй спині намагаюся все тягнути, а Славкові ніби все одно на нас. Та ми йому не чужі люди. Добре, вже на мене байдуже, я його не кохаю. Але так вчинити з рідним сином? Можливо, що це його нова дружина так намовила? Свекруха сказала, що поговорить з сином. Але я сумніваюся, що це якось поміняє цю ситуацію…
На вашу думку, хто не правий у цій ситуації? Чи вважаєте ви, що чоловік вчинив правильно й таким чином хотів провчити рідного сина й колишню дружину? Ви б змогли потім дати Славкові другий шанс?
