Якось журналіст брав інтерв’ю в одного дідуся:
— Кажуть, Ви найжиттєрадісніша людина на селі?
— Так, кажуть. Але у мене не більше щастя, ніж у когось з моїх сусідів.
— Шановний! Але по вас не видно, щоб Ви колись сумували. На Вашому обличчі не видно слідів суму! Поділіться секретом щастя!
— Секрет простий. Я не можу знайти щось, про що слід сумувати. Навіть, якщо і знаходжу, задаю собі питання, а чи допоможе в цьому сум?
Журналіст вигукнув:
— Яка велика мудрість! Адже дійсно, сум нічого корисного не приносить. Так чому ж Ви не розкажете про цей секрет вашим односельцям?
— Як же? Розказував, – посміхнувся дід. – От я і Вам розказав. А чи зможете Ви скористатись цим секретом?
Ця легка притча вчить нас не витрачати свої сили на журбу. Сум – невід’ємна емоція людського життя, але не дозволяйте їй керувати собою, навчіться відпускати і знаходити хороше…