Сьогодні Ілля повернувся з роботи раніше, ніж зазвичай. На годиннику була перша ночі. Несподівано для себе він застав вдома дружину, яка збирала свої речі й одягала дітей.
– І куди ти зібралася? – здивувався чоловік.
– Мені все надоїло. Я йду від тебе! – заявила Варвара.
– Та кому ти потрібна із зайвим тягарем! – раптом розлютився Ілля.
– Час покаже, – спокійно відповіла дружина і пішла геть.
Спочатку подружнє життя Варі здавалося схожим на казку. Вона кохала свого вродливого чоловіка, який не перестава носити її на руках. Однак народження сина все змінило. Ілля почав пропадати на роботі і затримуватися у відрядженнях. Згодом Варвара дізналася, що у нього є коханка. Було боляче, але жінка намагалася знайти виправдання чоловікові і причини залишитися поруч з ним. Спільний син та матеріальне забезпечення стали переконливими аргументами.
Коли на світ з’явилася донечка, Ілля ще частіше почав ночувати за межами дому. Говорити з ним не було сенсу, адже у нього була одна відповідь на всі запитання: “Займайся вихованням дітей, а не дурницями”.
Варвара навіть не сумнівалася в тому, що у її чоловіка знову з’явилася коханка. Вона не звертала уваги на жіночі парфуми, сліди від помади чи таємні теревені Іллі в сусідній кімнаті. Закривала на все очі доти, доки вистачало терпіння. Але після того, як чоловік випадково назвав її Ніночкою, навіть не помітивши цього, жінка зрозуміла, що це кінець. Вона наважилася на божевільний вчинок: піти в невідомість разом із двома дітьми.
На щастя, їй доволі швидко вдалося знайти роботу продавчині в місцевому магазині. Грошей вистачало, щоб зводити кінці з кінцями, але здаватися Варя не збиралася. Так минали дні, поки одного разу якийсь незнайомець перед її носом не висунув букет квітів.
– Що це? – здивувалася Варвара.
– Я хотів зробити вам приємний подарунок, – сказав чоловік. – Можливо, квіти змусять вас усміхатися.
З вигляду жінка знала цього залицяльника, адже він був їхнім постійним покупцем, який традиційно брав ковбасу, соус, каву, хліб і пельмені.
– А мене Андрієм звати! Можна я вас сьогодні додому проведу?
Проте Варвара не могла погодитися на пропозицію Андрія. Вона розуміла, що у неї двійко дітей, які не потрібні власному батькові, а що вже говорити про чужого чоловіка. Після довгих умовлянь жінка випалила:
– Хіба ви не розумієте, що я мама двох дітей?
– Це ж чудово! Ми можемо разом піти в зоопарк! – зрадів Андрій.
Варі не вірилося, що у світі існують такі чоловіки. Адже Андрій щиро полюбив її дітей. Він вчив сина їздити на велосипеді, а доньку грати в шахи. Зрештою між ними зав’язалися стосунки, які закінчилися освідченням:
– Варю, ти станеш моєю дружиною? – якось запропонував Андрій.
Зараз у молодої сім’ї не двоє, а троє дітей. Вони п’ять років живуть душа в душу, а батько однаково сильно любить усіх своїх малюків.
А як ви вважаєте, чи багато чоловіків можуть прийняти жінку з дитиною?
