Анна та її чоловік були одружені близько тридцяти років, син давно одружений та мешкає в іншому місті.
Хоч Ігорю вже і було 50, та успіхом у жінок він досі користувався, хоча дружині ніколи не зраджував.
– Так, я люблю з іншими жінками спілкуватись, але Аню свою люблю.
Саме за цю легкість, почуття гумору Аня обрала його, а не серйозного Олега.
Сімейне життя Анастасії та Ігоря проходило або спокійно, або бурхливо, але все через характер Ігоря.
Він був директором компанії. У нього багато співробітників, які працюють під його керівництвом, і якщо протягом робочого дня у директора погіршиться настрій, він повернеться додому чорнішим за хмари. Дружина вже з першого погляду розуміє, чи приходить чоловік у гарному настрої.
Аня теж має невеличкий бізнес — свій салон краси. Займається цією справою понад 20 років.
Нещодавно Анна зазначила, що чоловік прийшов з роботи не такий, як завжди, він був галасливим та веселим. Дружина побачила щось у його очах. Якусь іскру, чи що? Але змовчала.
Після чергової корпоративної вечірки, Анна вирішила випрати білизну побачила на сорочці помаду. Спершу вона не зважала на це. Але коли це повторилось на наступний тиждень, вона вирішила спитати Ігоря:
– Що це за помада на сорочці? Вона не моя!
– Яка помада? Не розумію про що ти?
– Ось, — вона показала, — на плечі!
– Мабуть, якась співробітниця випадково…
– Випадково?
– Випадково? І приклеїла губи до твого плеча?- Анна сказала це з іронією та невдоволенням.
Ігор не очікував такого повороту подій, його настрій погіршився, він зрозумів, дружина підозрювала його у зраді. У них ніколи не було такого в сімейному житті, і він не знав, як поводитися. Але це безумовно його вина.
У компанії працює Вероніка з недавнього часу, вродлива жінка, тридцять два роки, струнка брюнетка.
Її погляд в прямому сенсі приворожив чоловіка. Він потонув. Один корпоратив, другий. Танець. І він в полоні. Ось уже два місяці вони зустрічаються. Обережно. У квартирі Вероніки.
Вероніка була самотня, без дітей. Жила сама. Вона дуже легко ставиться до життя. Ніяких заборон — живе як їй хочеться. Завжди досягає свої мети. Так було і з Ігорем. Обкрутити його виявилось простіше, ніж про це говорили.
Та Ігор зрозумів — діватись нікуди. Рано чи пізно доведеться зізнатись Анні у своїх зрадах.
– Так, я зрадив тобі. І вже неодноразово. Я не зміг втриматись… То Вероніка, нова співробітниця – сказав Ігор до дружини.
Він не міг брехати Анні. Тим паче вона знала його краще за інших. Жінка не сказала ні слова, пішла до спальні, зачинилась там. Через деякий час викрикнула звідти:
– Не заходь сюди. Я не можу і не хочу тебе бачити.
Вранці, прокинувшись на дивані, пішов у ванну, прийняв душ, пройшов у кухню, сніданку не було на столі. Свіжої сорочки не було на плічках, надів вчорашню, і поїхав на роботу.
Він довго думав і вирішив припинити усілякі стосунки з Веронікою. Йому було соромно перед Анною. Він не розумів, як це чоловіки зраджують жінками без жодних докорів сумління.
Під закінчення робочого дня грайлива Вероніка зайшла в кабінет директора, відразу обійняла його за плечі.
– Не треба такого робити! Раптом хтось зайде?
– Відколи тебе це хвилює? І так вже усі все знають..
– Вероніко, нам потрібно припинити це безумство. Я одружений чоловік.
– Хіба тобі погано зі мною? Я не хочу розлучатись.. Я люблю тебе.. Гаразд, бачу тобі треба подумати. Поговорімо пізніше.
Вероніка вирішила працювати за іншим сценарієм. Думала над розмовою з дружиною Ігоря.. Так їй точно вдасться відбити чоловіка.
Ігор їхав додому з твердим наміром вибачитись перед Анною. Та вона не дуже хотіла слухати свого чоловіка. Зібрала речі й хотіла поїхати в Одесу. Провітрити думки.
– Аня, прошу тебе, вибач, я зрадив наше кохання, наші стосунки, ти мені довіряла, а я втратив твою довіру, і підозрюю, що назавжди. Прости мене. Я не зміг обманювати тебе. Повір, я більше не повторю цієї помилки!
– Для чого ця розмова? Сам все і сказав. Так, ти втратив мою довіру! І повернути тобі вже її не вдасться!
Вона говорила спокійно, розмірено, але краще б вже кричала. Ігор відчув розчарування і байдужість в її словах.
– Я поїду на тиждень чи на два. Я мушу розібратись. Тобі теж раджу.. Зрозуміти, чого треба.
Вранці, коли Ігор пішов на роботу, в квартиру постукали. Анна відчинила. На порозі стояла молода брюнетка. Жінка відразу зрозуміла хто це.
– Вероніка?
– Так, а звідки ви знаєте?
– Від чоловіка.
Вероніка трохи впала в ступор. Вона хотіла здивувати дружину Ігоря, а виявилось, що вона здивувала її.
– то вам нормально, що я хочу забрати від вас чоловіка?
– Жіночко, не говоріть дурниць! І не розмовляйте зі мною. Вирішуйте усі питання з Ігорем! – Анна зачинила двері перед носом брюнетки.
Вероніка полетіла до кабінету директора. Влаштувала там скандал.
– Твоя дружина щойно зачинила перед моїм носом двері! Уявляєш, і ні слова не сказала! Їй байдуже на тебе!
– Ні! Вона просто розумна доросла жінка, яку я дуже образив. А ти.. Ти моя підлегла. Не більше!
– О, ні помиляєшся! Я не відпущу тебе просто так!
– Чого тобі треба? Грошей?
– Квартиру мені купи!
– А більше нічого? Я здогадувався, що ти корислива! Я дуже злий на себе за чоловічу слабкість..
Він поїхав додому. Цілий тиждень Ігор чекав на дружину. Він не міг жити без неї. Який же він радий був її бачити! А ще більше зрадів, коли вона підійшла і обійняла його.
– Пробач мені… Мені дуже шкода..
Як ви думаєте, чому Анна все-таки пробачила Ігорю?
