Ліза вже тричі набирала і стирала одне й те ж саме повідомлення.
Щось не давало його відправити її хлопцеві Андрію, з яким вони живуть уже цілий рік разом.
Сьогодні їй подзвони подруга і сказала, що бачила Андрія з іншою. У цей момент серце Лізи розбилось на маленькі шматки. Вона не знала, що їй робити далі.
Ввечері Андрій повернувся з роботи, а вона не могла дивитись йому в очі. Мовчки розігріла вечерю і пішла в спальні. Поївши, він почав загравати до дівчини, сподіваючись на продовження, але вона сказала, що погано почувається.
Наступного ранку Андрій поїхав у відрядження. Ц було добре для Лізи. Вона саме зібрала його речі. Їй було дуже важко.
Дівчина вирішила піти за порадою до своєї сусідки, Стефанії. Їй вже минуло 60, але вони з Лізою були подругами. Вона постійно прибігала, як тільки у неї щось ставалось до баби Стефи. Зі своїми батьками вона не могла так порозумітись, до подруг бігти говорити за зраду хлопця не дуже хотілось, тож це був найкращий варіант.
До квартири сусідки Ліза зайшла заплакана і запухла. Стефа відразу зрозуміла – розмова серйозна.
– Ходи. Я тебе борщем нагодую. саме зварила. Свіженький, смачненький.
Після ситного сніданку, дівчина поділилась своєю проблемою.
– Розумієте, в Андрія є інша! Моя подруга їх бачила.. Я не знаю..Думаю нам треба розлучитись, я не зможу йому в очі навіть дивитись! Речі його вже зібрала.
– Мила, а чи не надто ти поспішаєш? Ти хочеш втекти, як боягузка? Не обговоривши з ним нічого? А може подруга твоя помилилась? Ти хочеш втрати все просто так…Бо хтось сказав?
– Та ні.. Вона не могла… Вона знає його дуже добре.. Вона багато років знайома з ним, як і я. Просто він вибрав мене, а не її.
– Тобто він їй подобався?
– Так, але це було ще давно. Він нам тоді сказав, що працює водієм. Це вже пізніше виявилось, що у нього бізнес свій є. Мені це було неважливо, а от Нінка… Вона за ним впадати почала, коли про статки взнала..
– Добре подумай над цим.. Здається мені, що ніякої іншої в Андрія немає….
Ліза пішла до своєї квартири з легким серцем.
Через два дні повернувся Андрій. В руках тримав букет квітів і м’якого ведмедика.
Він помітив, що Ліза якась похмура, не така як завжди.
– Щось сталось?
– Давай ти поїж з дороги, а потім ми поговоримо.
Розмова була довга, але відверта. Андрій був в шоці від звинувачень дівчини, але заспокоїв її.
– Я ніколи не дивився і не буду дивитись на інших. У мене є ти. І нікого іншого мені не треба. Знайшла кого слухати, Нінку! Ти ж знаєш, що їй треба! Мої гроші!
– Ти мене вибачиш? За те, що недовіряла..
– Звичайно. Я ж люблю тебе…
А “подрузі” Ліза вирішила влаштувати перевірку. Подзвонила:
– Дякую, Ніна. Я прогнала цього негідника. Більше він не мучитиме мене!
– Ну, вітаю, подруга!
Ввечері на телефон Андрія приходить повідомлення від Ніни: “Чула вона тебе кинула. Приходь до мене, я приголублю та зігрію”.
– Знаєш, я зрозуміла усі її наміри, я не хочу спілкуватись більше з нею! – заявила Ліза Андрію.
– Я згоден.. І ще. Знаю, що довго тягнув з цим, але виходь за мене заміж!
Як думаєте, чому Ліза спершу повірила подрузі?
