Артем на узбіччі дороги побачив тіло молодої дівчини. Він зупинився, щоб допомогти, та не знав, у яку пригоду вляпався

У Артемового друга було весілля. Він не міг не поїхати його привітати, адже колись вони добре спілкувались.

Він повертався додому по засніженій дорозі. Була заметіль. Йому залишалось кілометрів сто, як попри дорогу під деревами він побачив якусь фігуру. Він здивувався, адже не розумів, що тут робить людина. До ближчого населеного пункту ще тридцять кілометрів. Артем зупинився і пішов до незнайомця.

Незнайомцем виявилась молода дівчина. Вона була вся синя від холоду.

– Дівчино, що трапилось? 

Вони лиш видала якісь незрозумілі звуки.

– Ходімо зі мною в машину. Ви зігрієтесь і я відвезу вас додому.

Він допоміг дівчині забратись на сидіння і рушив. Накрив її теплим пледом.

– Куди вас завезти? Де ви живете? – спитав хлопець.

– Не знаю, уже нігде.. – ледь чутно відповіла вона.

– Ну розповідай тоді, що трапилось?

Дівчина трохи зігрівшись, розповіла Артему усю свою історію.

– Мене залишив на узбіччі чоловік. Я сказала йому, що хочу розлучитись. Йому, вочевидь, не сподобалось. Та я не могла більше терпіти життя з тим мужланом. Він постійно бив мене, а я терпіла..

– Вам потрібно було звернутись в поліцію. Таке не може сходити з рук.

– Даремно навіть пробувати. Він у мене крутиться в кримінальних кругах. Має зв’язки. Всюди відкупиться. А ще й батькам моїм погрожувати почне. А цього я точно допустити не можу.

Після закінчення розповіді Марти, Артем зрозумів, що вона порядна і чесна.

– Ну гаразд, їдемо тоді до мене. А там вже подумаємо, як вам бути – сказав до неї.

Артем жив в однокімнатній квартирі. Він працював в хорошій компанії, заробляв добре. Усі гроші вкладав у будівництво дому. Вирішив завести сім’ю, коли матиме своє житло.

Єдину кімнату він віддав Марті, а сам після  важкої дороги пішов спати у кухню на розкладачку.

На ранок хлопець прокинувся і почав збиратись на роботу. Дівчині сказав почуватись, як вдома. Працювати зовсім не виходило, усі думки заполонила Марта. Він думав, як має їй допомогти. Домовився про зустріч зі своїм однокласником, який працював у поліції. Можливо, той щось порадить.

Коли Артем повертався додому побачив біля свого під’їзду три поліцейські машини. Здивувався, до кого вони можуть приїхати. Усі сусіди старенькі. Тільки хотів заходити, як будинку вийшло троє поліцейських, які вели Марту у наручниках.

– Пробач, у мене немає чоловіка..- прошепотіла вона.

– Артем Русланович?

– Так.

– Ви затримані в укритті злочинниці і підозрі у співучасті.

– Зачекайте, що?

– Проїдемо у відділок. Там і поговоримо.

Артема привезли на дільницю, провели у кабінет слідчого. Хлопець був приголомшений. Він не розумів, що робиться.

– Який злочин? про що ви говорите?

– Марта Павлівна вкрала велику суму грошей у банку, в якому працювала. А ви, Артеме Руслановичу, підозрюєтесь у співучасті цього злочину.

Артем розповів усе, що трапилось з ним від тоді, як він побачив Марту на узбіччі.

– Тобто, ви стверджуєте, що привели незнайомку, яку підібрали на дорозі, до свого дому і залишили її там саму? Ви думаєте, ми в це повіримо?

– Але це правда. Вона здалась мені хорошою дівчиною, я їй повірив. А ще у мене є запис з відеореєстратора! Потрібно запис?

Артема відпустили під підписку про невиїзд. Він одразу набрав до свого однокласника-майора. Він точно знав подробиці цієї ситуації.

Марта ж для чого вкрала ті гроші. Отже, вони їй були потрібні. Хлопець палко бажав розібратись у всьому.

– Тобі за себе б переживати зараз, а не за неї – сказав Олексій.

– Не важливо. Розкажи мені все, що знаєш.

– У Марти твоєї є син, якому 5 років. Хлопчик хворіє. Йому знадобилась операція. Дуже дороговартісна. Начальник не хотів їй давати кредит. На допомогу була дуже велика черга. Час хлопця закінчувався. От вона від безвиході і наважилась на злочин. Гроші одразу завезла в клініку, оплатила операцію. Йому вже, до речі, її зробили. Він навіть почав видужувати. Як опинилась в тому лісі Марта не знає. Була, мабуть, в стані афекту.

– Що можна зробити, аби її не посадили у в’язницю?

– Ну тут лише один вихід. Повернути гроші в банк і просити, щоб вони забрали заяву з поліції.

– Я зрозумів. Гроші будуть.

В Артема були збереження, які він відкладав на будівництво дому. Але й їх не вистачало. Він звернувся до свого начальника,поряснив ситуацію і попросив гроші в борг. Благо, стосунки у них були хороші – він позичив.

Артем найняв адвоката, він допоміг розібратись з банком і невдовзі Марту випустили зі слідчого ізолятора.

Вона підійшла до нього і ніжно обійняла.

– Дякую тобі..Але, Артем, звідки у тебе такі гроші?

– Це неважливо. Головне ти на волі і з Ростиком все добре. Він попросив купити йому пазли. Ходімо, разом віднесемо…

Минуло два роки.

Марта стояла в весільній сукні. Вона і продумати не могла, що там у лісі зустріне свою долю. Найкращого у світі чоловіка. Артем зайшов у кімнату і обійняв свою дружину. Біля них крутився малий Ростик.

– Артем, ну давай, скажи вже мамі – просив хлопець

– Що сказати – зацікавилась Марта.

– Ми переїжджаємо у наш будинок. Великий, просторий..

– У наш?

Два роки тому, коли Артемовий начальник дізнався про цю всю історію з Мартою і викрадення м грошей, зібрав нараду і вирішив за добрий вчинок Артема віддячити йому і побудувати будинок. Він був надзвичайно вдячний своєму шефу. Два роки трудився на благо його компанії і отримав такий подарунок.

Мрія Артема збулась – у нього був власний дім і сім’я.

А ви б допомогли людині, яка лежить на узбіччі?

Viktoria
Завантаження...
Cikavopro.com
Adblock
detector