Мене везуть в село. У Андріївку. Мені років вісім. Початок літа. Початок пригод. Довгі канікули.
У мами в сумці варена курка, чорний хліб і огірки. Мене завжди годують перед виходом, але я завжди відразу хочу їсти в поїзді і у улюбленої хресної Галі. Я і зараз заходжу до неї і відразу хочу їсти. Навіть якщо хвилину тому здавалося, що нічого не влізе.
Курка загорнута в газету. Верхня полиця завжди моя. Один раз я впала на стіл. Але не боляче. Просто для всіх несподівано вийшло. Потім мені завжди щось підкладали під край матраца.
Лежу на животі і дивлюся у вікно. Серце стукає, кров біжить. Швидше, швидше, швидше. Так мені хочеться вже скоріше приїхати. Там озеро, собака в будці, корова, коти, півень і кури, там лазня, там бабуся, там дід, там кінь, там сінник.
Там чорний хліб в мішку. Привозять його на коні, фургон на возі. Всі одягають красиві кофтини і хустки, стоять пліткують.
Там ввечері з бабусею ходжу корів зустрічати. Їх видно здалеку, спочатку пил, потім стадо. У Зірочки біла пляма на лобі. Величезні карі очі і неймовірно м’який і мокрий ніс. У бабусі в кишені кофтини завжди великий шматок чорного хліба для неї. Я боюся її годувати, здається відрубає всю руку. Бабуся сміється. Вона взагалі легко сміється. У неї пара хвилястих пасом вибивається з-під хустки.
Бабуся пахне смачніше всіх на світі. Ні, мамині долоні смачніше пахнуть. Ні, татові руки ще смачніше, бензином і маслом.
Не знаю, вони всі дуже смачно пахнуть.
Там мама найдобріша стає. Це коли у нас банний день і у мами мокре волосся. Вона завжди добра, коли у неї мокре волосся. Потім велика сковорідка зі смаженою картоплею і зеленою цибулею і ми всі їмо з неї ложками. Дорослі цокаються, скоро затанцюють і заспівають. Будуть у бабусі знову п’яти боліти. Вона сильно стукає босими п’ятами об підлогу, коли танцює. Весь будинок ходить ходуном. Я запам’ятовую пісеньки.
Там млинці. Їх смажать вранці. Там в ліс з грибами. Там малина. Там йди куди хочу, тільки потрібно встигнути на обід і вечерю, потім не годують. У діда дисципліна. Там аґрус і яблука.
Дід завжди говорить, приїжджай навесні, коли вони цвітуть, це дуже красиво. Він сам садив сад для своїх дочок, мами і моєї тітки. Тепер це великі дерева і я граю в їх тіні, коли душно. Там поля картоплі і між ними хряпа, яку потрібно рубати сокирою в маленькому дерев’яному кориті для свиней. Тук тук тук.
За садом великий стіг сіна. Один раз я на нього все ж залізла, назад думала розіб’юся. Так високо виявилося. Нікому не сказала. Ще там у мене всередині тайник. Я там таємно ховаюся. Поїзд везе мене в пригоди. Я дитина і я щаслива …
Які у вас найсвітліші спогади з дитинства?
