Чоловік-далекобійник привіз з рейсу жінку. Сказав, що тепер буде жити з нами! Звуть Оля

Тоді Василь приїхав з далекого рейсу не один – на порозі стояла незнайома жінка. Стара, років 50 на вигляд, одягнена у старі кросівки, порвані рукавиці й шарфик.

– Це Оля. Вона тепер буде жити разом з нами! – сказав чоловік та допоміг зняти пальто новій сусідці. 

Шокована Тетяна вона дивилася на незнайомку. Та поводилася досить нахабно: безцеремонно потопала в ванну, з’явилася звідти в халаті господині  з її улюбленим рушником на голові. По дорозі заявила:

– Ти не стій стовпом! По-перше, я їсти хочу. По-друге, мужик твій зараз прийде.

Тетяні хотілося закричати й виставити її за двері. Але вона мовчала. Квартира належала чоловікові. І була тим самим майном, яке придбане до шлюбу. Взагалі-то нічого не віщувало біди. І Таня жила добре.

До сьогоднішнього дня. Вона не працювала, гроші вдома були, чоловік добре заробляв. Володіла жінка безглуздим і примхливим характером. Знайомі жартували, що її Вася спеціально далекобійником влаштувався, щоб дружину довше не бачити.

Але любив він її сильно. Так всі вважали. І сама Таня. Правда, тепер її впевненість похитнулася. У день приїзду чоловіка вона гадала, що той їй привезе на цей раз?

Реальність перевершила всі очікування. Чоловік привів із собою незнайому жінку. Сказавши, що вона тепер буде жити з ними. Звуть Оля. І щоб Таня не заперечувала.

Зустрів її десь на трасі. Тетяна нічого зрозуміти не могла. Їй самій – 34 роки. Вона молода і красива. Цій бабі на вигляд років 50. Недоглянута, хамовита. Невже подібна жінка могла звабити її симпатичного чоловіка?

Хоча його вона старша всього на 10 років. І є чоловіки, яким подобаються дамочки, що старші від них. Але не такі ж!

– Чуєш, ти довго там стояти будеш? Я їсти хочу! – кричала Ольга з кухні.

Жінка пішла варити пельмені. А нова сусідка мовчала. Таня поставила перед нею тарілку і хотіла голубці для чоловіка дістати.

– Не зрозуміла. Ти що, напівфабрикатами мужика годуєш? І мені їх же хочеш давати? – підвела брову Оля.

– Ну та … – з ненавистю дивлячись на неї, відповіла Таня.

Оля демонстративно відкрила вікно і викинула пельмені туди.

– Ти що робиш? – скрикнула Таня.

– Кішка з’їсть! А ти, голубонько, давай суп звари. Або картоплі посмаж! Зрозуміла? – і пішла дивитися телевізор.

Коли Василь прийшов додому, Таня втягла його на кухню і почала скаржитися.

– Вижени її! Навіщо ти її привіз? Хто вона така? Вона пельмені викинула! Вона … – але не доказала.

На кухні з’явилася Оля.

– Васю, ти чого її терпиш? Хороший мужик, з житлом, з грошима. А вона тобі навіть поїсти не може зготувати. Розпещена дочка мамина. Ще й скаржиться! – Оля презирливо глянула на жінку.

– Я тут мешкаю. І я господиня! – стрепенулися Таня.

– Поки що так, – відповіла Оля.

І разом з чоловіком вони пішли в магазин. Зготувала Оля сама. У Тені в цей день апетиту не було, але все-таки поїла. І чудовий борщ, і макарони по-флотськи.

Таня готувати не вміла і не любила. Але вирішила надолужити згаяне. Дивилася рецепти в Інтернеті. Не виходило спочатку. А потім вона увійшла у смак. І перестала Василя пиляти з будь-якого приводу.

Таня злякалася, що противна Оля залишиться, а вона піде. Вона навіть мамі своїй нічого не сказала. Хоча зазвичай телефонувала їй з будь-якого приводу. А ось з найкращою подругою поділилася.

– Жени її геть! Самозванка! Я не уявляю, якби мій Ігор когось привів ось так, – почала роздавати поради подруга Христина.

– Ага, тобі добре. Квартира у вас загальна. Плюс твій чоловік заробляє взагалі нічого, ти сім’ю тягнеш. А у мене мого нічого немає! Все Василя! І він у мене гарний! А тепер все цій! – заридала Таня.

– Ну, подруга, спасибі. Я її підтримати хотіла, а вона мене ж і відкинула! Йди звідси. До свого Васі і його Ольги! – обурилася Христина.

А так нічого начебто і не змінилося. Вася як і раніше з обожнюванням дивився на дружину. Вона все намагалася почати з ним розмову, чому він притягнув в будинок цю Олю.

І скільки вона буде жити у них ще? Але чоловік не бажав спілкуватися на цю тему. Ольга влаштувалася працювати в магазин. А Таня раптом зрозуміла, як вона може вигнати самозванку: завагітніти.

До цього бажання мати дітей у неї не було. Вона і чоловікові сказала, що ставати матір’ю не хоче. Фігуру псувати, та й немає у неї до дітей любові. Але тепер зрозуміла: спосіб дієвий, повинен спрацювати!

Знайомі дивувалися змінам, які відбувалися з Танею. Готувати почала, не влаштовує істерик, як раніше, просто в ідеальну дружину перетворилася!

А потім Таня повідомила Василю, що чекає дитину! Той був щасливий.

– Давно пора б! Тільки виховуй добре! Щоб потім з дому не вигнали, як мене! – зітхнула Оля.

– Як це … вигнали? – видихнула Таня.

– Та ось так. Я виховувала синів свого чоловіка. Як рідних. А коли Петра мого не стало, вони мене за двері. Сказали, щоб не з’являлася більше. Я ж в них душу вклала, – на очах Олі з’явилися сльози.

А Тані вперше стало соромно. І навіть почала їй співчувати, промовивши:

– І що потім?

– Та нічого. Пити почала. Жити не хотіла. Тут твій мужик їде. Я зробила крок на дорогу. Він дивом загальмував. Довго з ним проговорили. Мізки мені вправив. І до себе жити покликав. Чужа зовсім людина. Я відразу почала вірити в те, що є хороші люди. Пощастило тобі, Тетянко, з чоловіком! – відгукнулася Оля.

У цей вечір вони вперше повечеряли втрьох. І Тані навіть перехотілося Олю виганяти. А сусідка з посмішкою думала, що їй вдалося, схоже, перевиховати дружину Васі.

На наступний день до них дядько Остап приїхав з села в гості. І все кидав зацікавлені погляди в бік Олі. А погостювавши тиждень, почав збиратися додому. І жінка з ним!

– У нашому віці треба поспішати! І від пропозицій не відмовлятися! Спасибі, що дали притулок! – посміхалася Оля.

А Таня за нею навіть почала сумувати.  Життя якось змінилося. Змінилася і вона сама.

Доньку вона народила. І хресною покликала Ольгу. Вони тепер з нею не розлий вода. На все літо Тетяна до них в село їде. Свіже повітря і малятку корисно! А чоловік її все дивується! Як змінилася до невпізнання його дружина! Вважає, що в цьому є заслуга Олі.

Нещодавно вона народила дівчинку та попросила Ольгу, щоб та була її хрещеною матір’ю. Адже тепер вони родина – дядько вже й пропозицію Олі зробив та вони готуються до весілля. Щовихідних та на свята приїздять з донечкою у гості в село, разом готують шашлики та відпочивають. Здається, що завдяки такій незнайомці Тетяна ще більше зблизилася зі своїм Василем. Тепер щовечора Тетяна дякує Богові та таку зустріч з Ольгою. 

Чи вважаєте ви, що кожна людина у нашому житті зустрічається не просто так? Чи змогли б ви прийняти у свою родину чужу жінку?

Напишіть нам в коментарях у Facebook!

Daryna
Content Protection by DMCA.com
Loading...

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам:

Adblock
detector