Я прокинулася посеред ночі через голос чоловіка. Він з кимось розмовляв. Та коли я відкрила очі, то побачила, що Сашко солодко спав.
Мабуть, здалося або приснилося. Раптом знову чую: “Люда, я тобі перерахую двісті гривень. Купиш щось Насті на зиму”.
Ці слова мене здивували, але уві сні може всяке приснитися. Та через декілька днів я знову почула якісь звернення до Люди та Насті.
Мені згадалися слова бабусі, яка в дитинстві розповідала, що під час сну в людини можна вивідати усю правду. Потрібно просто запитати, а вона не зможе нічого приховати чи збрехати.
Вона цю техніку використовувала на дідусеві, який ніяк не міг зрозуміти, як усі його заначки розсекречують.
Отож наступні два тижні я кожної ночі чекала, коли Сашко знову вночі заговорить. Я вже втратила надію, аж раптом одного разу почула бурмотіння.
– Людо, неси відро! Я стільки риби наловив! – сказав чоловік.
– Зараз несу, – пошепки відповіла я. – Сашко, а ти мене любиш?
– Дуже.
– А скільки Насті років? – намагалася я довідатися, хто це така.
– Чотири. Весною п’ять буде.
– А Люда де?
– Та у своєму будинку за містом.
Я не з проста це запитала, адже саме туди мій чоловік часто їздив. Казав, що це по роботі. Бувало, затримувався там на декілька днів. А за останній рік він там бував частіше, ніж вдома.
Вирішила, що поки що нічого йому не буду розповідати. Взяла телефон і знайшла там номер записаний як “Людмила оператор”. Подзвонила і почула приємний жіночий голос на іншому кінці. Одразу зробила висновок, що оператори так точно не відповідають.
Жінка сказала, що у них з Сашком стосунки, а Настя – це їхня донька.
Мій світ перевернувся. Я довіряла цьому чоловікові, а виявляється у нього друга сім’я на стороні. Як мені на це все реагувати? Я йому їсти готую, збираю в дорогу, а він зраджує. Так би і не дізналася правду, якби не та сонна розмова.
З Сашком говорила прямо. Сказала все, що знаю і запитала як будемо виходити з цієї ситуації.
– Саша, я не знаю, як нам жити далі. Одне діло зрадити і зовсім інше, коли у тебе дитина на стороні.
– Пропонуєш розлучитися?
– Іншого виходу немає. Переписуй майно на наших дітей, а сам можеш никнути з моїх очей.
– Я подумаю…
– Можеш думати за дверима.
Спочатку Саша намагався висловити якісь претензії, але зрештою переписав квартиру на наших дітей. Офіційно ми ще не розлучилися, але чоловік вже переїхав до Людмили. Та знайомі кажуть, що у них постійні сварки та непорозуміння.
Згадую бабусю і заздрю. Адже їй чоловік лише про заначки розповідав, а у мене он яка ситуація вийшла.
А ви б пробачили зраду своєму партнерові?
