Нещодавно мій батько помер. Пішов, як і мама перед цим. Тепер я стала офіційною сиротою. Від батьків мені залишилася тільки квартира, тож я і вирішила оформити її на себе. Співмешканку тата я звідти вигнала. Ми з нею ніколи не були у хороших відносинах. Та й прав на житло вона не мала ніяких, бо з батьком вони навіть не розписувалися. Жили у цивільному шлюбі.
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
Коли мені було 8 років, зі світу пішла моя мати. Батько важко переживав утрату. Все забирали нерви і сил на доньку не залишалося. Він це розумів. Тож вирішив віддати мене бабусі. Жилося мені непогано. Навіть навпаки, старенька всю душу в мене вкладала. Але мені все одно хотілося до тата. Хотілося до своєї сім’ї. Подібне проживання віддаляло нас із батьком. і я це відчувала. Тож не хотіла, щоб, коли виросту, ми стали геть чужими людьми.
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
Відійшовши від утрати, батько вирішив заповнити внутрішню порожнечу. вІдволіктися. Почати нове життя. Він наполегливо шукав нову обраницю. Їй у тата було вдосталь. Але довго ті з ним не затримувалися. З деякими я була знайома, але сенсу це не мало. Рано чи пізно вони йшли. Варто зауважити, що батько не забував і про мене. Йому було важливо, аби нова дружина сподобалася мені.
Тож, коли мені виповнилося 13 років, тато привів у наш дім Валентину. Вона видала\ся мені непоганою дівчиною. Любила татка, добре ставилася до мене. Хазяйновита, щира, привітна – усе підходило. Кращої годі було шукати.
Але, як виявиться згодом, усе це Валя робила для того, щоб затриматися у нашій сім’ї. Щоб батько повірив, начебто вона такою буде завжди. Втім, уже згодом у домі з’явилися нові правила, які встановлювала нова татова обраниця.
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
Тепер Валентині постійно щось не подобалося. Вона ставала причиною усіх сварок в домі, а викручувала все так, наче винною була я. Через це у мене сильно зіпсувалися стосунки із батьком. Він не хотів слухати моїх заперечень. Вірив новій співмешканці, бо вона доросла і розумна жінка. А я ще геть дитина.
Згодом жінку почало обурювати, що її дитина живе у мами, а не з нами. Мовляв, а чому твоїй доньці можна жити з тобою, а моє дитя деінде. Тоді батько й вирішив віддати мене до бабусі. Зібрав речі, відвіз і обіцяв навідувати.
Мені було важко адаптуватися до таких змін знову. Довелося і друзів нових шукати, і школу змінити. Нелегко це все було. Але батька подібне не цікавило. Він кілька разів приїжджав до мене, а потім наші зустрічі пішли нанівець. Про доню він зовсім забув.
Усе змінилося тільки тоді, коли мені було майже 20 років. Ми знову почали ладнати і старалися знайти спільну мову. З Валентиною я не спілкувалася взагалі. Знала, що вона і досі живе з батьком. Тому, коли той запропонував повернутися додому, я категорично відмовилася. На той час я вже навчалася в університеті в іншому місті й жила у гуртожитку. Тож без даху над головою не сиділа.
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
Після закінчення ВИШу я знайшла собі хлопця. Ми позустрічалися трохи і вирішили одружитися. Так я створила власну сім’ю. З часом народила дитину. Це розбудило у мого батька інстинкт дідуся. Він почав приїжджати до мене частіше, щоб побачити онука. Часто няньчився з дитиною, привозив гостинці, розпитував, чи потрібно чимось допомогти. Я була щаслива, що все потроху налагоджувалося.
Але через пів року тато захворів. Недуг виявився серйозним і довелося доглядати за чоловіком. Цим, звичайно ж, займалася я, бо у Валентини раптом виникли нагальні справи і їй довелося поїхати з міста.
А коли жінка повернулася, то батько уже був мертвий. Ми чоловіком робити все можливе, аби продовжити його перебування на цьому світі, але хвороба прогресувала. Валентина ж одразу заявила, що у смерті батька винна я. Значить так доглядала. І взагалі хворобу провокували нерви, а тато, начебто, найбільше нервувався тоді, коли я пішла не захотіла повертайся додому. Таке було навіть смішно слухати.
Організацією похорону та поминків займалися ми з чоловіком. Співмешканці батька було на те байдуже.
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
У спадок від батька мені залишилася квартира. Частина від нього, а частина від матері. Тому тепер я була повноцінною власницею майна. Хотілося якнайшвидше оформити все на себе, щоб мати документи на руках. Довго не думаючи, я вирушила до нотаріуса.
Валентині таке не сподобалося. Спочатку вона не вірила, а потім я попросила її звільнити квартиру. Вона довго опиралася, погрожувала, що до суду подасть. Втім, ми обидві знали, що справу вона програє. Батько з нею навіть не розписувався, тому жодних прав на майно вона не мала.
Але здивувало мене інше. Більшість моїх родичів були на боці співмешканки батька. Вони стверджували, що я вчинила не по-людськи. І половину слід було залишити Валентині. Але я вважаю, що вчинила правильно.
А як на місці героїні вчинили б Ви?
Доводилося Вам брати участь у майновій суперечці?
Смачні та пишні млинці на молоці, за бабусиним рецептом
«Після весілля все вляжеться», — написав майбутній чоловік доньки іншій жінці, поки я несла коровай до зали.
Навіть старі бабусині сковорідки заблищать як нові: перевірений засіб
Моя донька 6 років зі мною не розмовляє, не цікавиться моїми справами взагалі
– Позичати родичам гроші – то собі гірше робити, – казав чоловік. Шкода, що я його тоді не послухала.
Питання було піднято ще раз – син і невістка приїхали до нас в гості в міську квартиру з нагоди чергового сімейного свята. Я знову категорично заявила, що їм на нашу дачу дорога закрита
“У снах завжди приходять підказки” — тлумачення снів за днями тижня
Свекруха мене, як невістку, відразу не сприйняла. Затялась, сказала, що навіть на наше весілля не прийде. Слова свого дотримала. В ту суботу, коли ми з чоловіком побрались, вона пішла копати картоплю
Най-най Знак Зодіаку: чим ви кращі за інших?
Простий розчин від якого ваші квіти будуть гарно цвісти
Програма очищення організму, яка виручить вас за один день
Короткий психологічний тест, який відкриє Вам очі на власну особистість
– Доведеться трохи потерпіти! – зціпивши зуби сказала Катя, коли наважилась відвідати матір. ЇЇ вже 8 років не було у рідному місті
Пропустила весілля дітей, бо заробляла їм на життя. А вони мені ще й як віддячили
Весілля мого сина не забуде ніхто. На ньому розкрилося дві страшні таємниці
“Олю, ти така класна!” – із захопленням сказала подруга. “Так, я знаю”, – відповіла впевнено
На вішалці одне-однісіньке висіло її стьобане пальто. Старенька наділа його, взяла вузлик, причинила за собою двері, пішки спустилася на вулицю
Та хіба так можна – проміняти ювілей рідної матері на вечірку з друзями?Я ще за місяць до свята попередила сина з невісткою. А вони сидять у телефонах, голови не підіймають – тільки кивають у відповідь
Все, що вам потрібно знати про відносини з дівчиною, яка довгий час була самотня
