З Дариною у нас хороші стосунки. Як на мене, то вона чудова мама, господиня і дружина. З нею є про що поговорити. Та це все дрібниці, адже головне, що поруч з нею мій брат щасливий і задоволений. Зрештою, він сам зробив свій вибір.
Проте моїй матері цього замало. Хоча варто сказати, що вона цілком адекватна і розумна жінка. Та невістку свекруха на дух не переносить.
– От приїхали вони минулого разу до нас в гості, а вона онука нагодувала і вклала спати в памперсі. Я ж пропоную зняти з дитини все лишнє, а до неї не доходить.
– Мамо, я б також не знімала нічого. Ти ж знаєш, що малюк у них дуже вередливий. Навіщо зайвий раз дитину тривожити, якщо вона так спокійно заснула в гостях?
– Та я ж торочу про шкідливість тих памперсів, але кому є діло до моїх слів…
Дивно, адже мої діти також виросли в памперсах і тоді бабуся нічого проти цього не мала.
– Чудово, що тепер з’явилися памперси. Це так полегшує життя. А от мені довелося пеленки прати за вами з братом, – казала мама.
У мене двоє дітей. Старшій доньці 10 років, а молодшому синові – 4 роки. А ще у мене є однорічний племінник Данило. Брат одружився ще три роки тому. Матір з того часу неприязно ставилася до невістки, а та на все реагувала.
Спочатку мама дорікала, що Дарина не починає вводити дитині прикорм, а потім скаржиться, що вона дає малюку пюре із загальної каструлі.
– Я більше не маю сил з нею спілкуватися, – жалілася невістка. – Чому вона мене так ненавидить? Усе я роблю не так. І матір з мене погана, і господиня нікудишня, і дружина ніяка.
Її чоловік намагався стати на захист дружини, але жодні розмови з матір’ю не дали результату.
– Я з самого початку знала, що Дарина буде намагатися налаштувати тебе проти мене, – дорікала мама.
Одразу після цієї розмови вона сказала мені:
– Ти не зважай на свою свекруху. Хай вона собі говорить те, що хоче. Ти головне наполягай на своєму і чоловік обов’язково тебе послухає.
Хіба не смішно?
От нещодавно трапилася ще одна ситуація. У мами вже багато років у кладовці лежать декілька рулонів світлих шпалер. Як тільки ми з чоловіком одружилися, то вона пропонувала їх нам. Та ми тоді відмовилися.
– І правильно, що не берете. Краще наклеїте собі гідні шпалери. зараз продають стільки красивих і якісних варіантів. А ці мені просто шкода викидати. Можливо, на дачі знадобляться.
Минулого тижня мама знову прийшла в гості до брата, щоб провідати онука. Та вдома була лише Дарина. Вона зустріла свекруху і запросила її в дім. У вітальні невістка продемонструвала нові шпалери.
– Скажи, навіщо було втрачати гроші на шпалери? Ви ж виплачуєте іпотеку, тому потрібно заощаджувати. А в мене вдома без діла лежить декілька рулонів. Подумаєш, не модні. І що з того? На перший час згодилися б. Але ж ні, то все має бути мені на зло!
Після цієї розмови брат поставив маму перед фактом: або вона вибачається, або вони з нею підтримувати зв’язок більше не будуть.
– Ти це чула? Ти можеш в таке повірити? – не вгавала матір.
– А що не так? Він все правильно сказав. Ти сама розумієш, що занадто прискіпливо ставишся до Дарини. І якби зі мною так поводилася свекруха, то ти б вчинила аналогічно.
Мама не очікувала, що я зможу так їй відповісти.
– Оце виховала невдячну доньку! За чужу заступається, а матір не підтримає!
– Годі називати її чужою! Вона дружина мого брата і твого сина. Пора прийняти цей факт.
Після цього мамам зі мною більше не говорить. Сподіваюся, що вона все усвідомить і зробить перший крок до примирення.
Хто у цій ситуації має рацію?
