Після важкого робочого дня, фермер зрозумів, що загубив годинник десь на фермі. Цей годинник не був дорогим, він не ніс ніякої матеріальної цінності. Але він був близьким господарю, оскільки його подарувала кохана людина.
Наступного дня чоловік обійшов всю ділянку вдовж і поперек, але так і не зміг знайти годинник. Тоді він побачив компанію хлопчиків, що грались неподалік, і вирішив попросити їх про допомогу. Чоловік пообіцяв винагороду тому, хто знайде годинник.
Хлопці миттю зірвалися на ферму і перерили кожну копицю сіна. Вони довго бігали туди-сюди наввипередки, щоб знайти цей годинник. Вже почало темніти, а хлопчаки таки нічого не нічого не відшукали. Але нашуміли та безлад влаштували. Фермер вже, майже, змирився з тим, що годинника ніхто не зможе знайти, коли маленьке хлоп’я підбігло до нього і сказало: “А можна я також попробую пошукати”. Фермер згодився, а чому б і ні?
Через деякий час хлопчик вийшов з сараю з годинником. Чоловік вибіг до нього і здивованим голосом почав питати, як він його знайшов, і що робив. А хлопчик глянув на чоловіка і сказав “Я нічого не робив. Ліг і дочекався тиші, а потім почув цокання годинника і пішов до нього”.
Мораль: спокій і тиша допомагають віднайти потрібний шлях набагато краще, ніж хвилювання та поспіх. Намагайтесь розслабитися перед прийняттям серйозних рішень, щоб почути “цокання” внутрішнього голосу.
