Дитяча безпосередність і наївність часто штовхає їх на такі вчинки або слова, що навіть найсмішніші анекдоти ховаються

Батьки і діти — це вічна тема. Хоча батьківство приносить чимало клопоту і вимагає зусиль і терпіння, разом з тим бути батьками — це завжди весело і смішно. Дитяча безпосередність і наївність часто штовхає їх на такі вчинки або слова, що навіть найсмішніші анекдоти ховаються. Саме таку добірку веселих історій з нашими дітьми ми пропонуємо вам почитати. 

1. Наша дочка — копія моєї дружини. Вона зовні дуже на неї схожа. Хоча не тільки зовні, характер і поведінка теж чисто дівчачі. Іноді навіть прикро стає, а де ж моє хоч щось? Але коли я одного разу почув, як наша дочка сміється, це дике виття гієни, я відразу зрозумів: моя дочка!

2. Цей випадок стався зі мною на ранковій пробіжці. Я якраз бігав по набережній, коли повз проїжджав автомобіль і хлопчик років 10-12 крикнув мені у вікно: «Біжи, ледар, біжи!» Я не звернув на це уваги, проте, мама хлопчика вирішила покарати сина за хуліганство. Вона розвернула машину, під’їхала до мене і змусила сина бігти разом зі мною 5 км. Сама весь цей час спокійно їхала позаду нас.

3. Увечері після роботи ми з моїм маленьким сином грали в настільні ігри. Потрібно було показати предмети або людей. Синові випало показати батька. Він сів зручніше, схрестив руки на грудях і каже: «Ех, де мої 18 років? Зараз би з друзями на пиво і на дівчата!» У мене після такого мову відняло. Буду з чоловіком говорити на цю тему.

4. Наш син дуже пишається, що його батько працює пожежником. Саша постійно хвалиться перед друзями в садку який його батько сміливий і мужній. Одного разу навіть вирішив продемонструвати вміння батька на практиці і підпалив садок.

5. Мій батько все життя хотів сина і ніколи цього не приховував. Коли в родині народилася я, а я була третьою дівчинкою, тато взявся сам мене виховувати. Він постійно брав мене з собою в гараж і вчив ремонтувати машини. До 10 років я вже вміла визначити поломку двигуна по звуку. Тато забороняв мені одягати сукні і коротко мене стриг. Коли я підросла і стала повнолітньою, тато зрозумів, що в його житті все ж може з’явитися хлопчик, адже я можу народити йому онука. Він почав давати мені гроші на салони краси, знайомив мене з синами своїх друзів і змушував носити сукні і підбори. А ще тато постійно запитував одне й те саме: «Коли ти нарешті вийдеш заміж?»

6. Ми з чоловіком намагаємося правильно виховувати сина: він у нас добре вихований і знає, що обманювати не можна. Якось ми прийшли в гості до наших знайомих. Тоня приготувала картоплю з м’ясом. Син все чемно з’їв, що було у нього на тарілці і каже: «Спасибі, все було дуже і дуже смачно, але мені не сподобалося». Перестаралися ми з вихованням, напевно.

7. Нашому синові зараз 7, а він вже вчиться відкладати гроші. У школі він собі булочки не купує, а відкладає всі кишенькові, які ми з чоловіком йому даємо. Все, що бабусі й дідусі підкидають іноді теж відкладає. На день народження попросив гроші подарувати і відразу їх відклав. Мені стало дуже цікаво на що він їх відкладає. Ось я і вирішила запитати, але відповідь сина була дуже несподіваною: «Ну ось виросту я, стану дорослим, одружуся з якоюсь красунею, а вона мені як заспіває, що їй і те, і це треба, а у мене вже гроші відкладені є. Ось я і буду її капризи задовольняти». 

8. Увечері вийшов на балкон покурити, а у дворі хлопчаки футбол ганяють. Чую з сусіднього балкона чоловічий крик: «Хто ж так грає? Як можна так паси віддавати?» З іншого балкона миттєво приходить відповідь: «Хто це там такий розумний? Теж мені теоретик. Ти сам то зможеш краще зіграти?» І так балкон за балконом зав’язалася словесна перепалка. Я не став слухати, докурив і зайшов у квартиру. Через деякий час знову виходжу на балкон. Дивлюся, а у дворі чемпіонат, але грають вже не діти, а батьки. Мабуть, таки вирішили довести один одному, хто з них краще грає в футбол.

9. Мій батько капітан корабля. Він як класичний капітан дуже важливий, мужній і безстрашний. Однак, вдома він перетворюється на безпорадного і вразливого. Я на восьмому місяці вагітності. Живу з батьками, поки чоловік за кордоном працює. Як тільки я ловлюся за живіт і починаю ахати, батько починає хаотично носитися по квартирі, збирає пакети і постійно говорить: «Боже, почалося! Що ж робити? Що робити?» Чесно сказати, я не боюся народжувати, я боюся татової реакції і паніки. Як же він це повинен пережити …

Які веселі історії відбувалися з вашими дітьми?

Content Protection by DMCA.com
Загрузка ...

цікаво

Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам: