Дівчина думала, що Сашко – її справжнє кохання. Вони разом проводили багато часу, він купував для неї тільки найкращі подарунки. Алла сподівалася, що скоро він зробить пропозицію, але одна випадкова зустріч у парку все змінила

Сергій тоді вперше прийшов у гості до Алли. Так хвилювався, що випадково розлив чай на нову скатертину. Алла тільки голосно цокнула у відповідь та закотила очі. Тільки старенька бабуся пані Зіна метушливо витирала пляму серветкою. 

Хлопець не знав, що робити з дівчиною. Вже 3 місяці поспіль бігає за нею, немов закоханий школяр. Купує солодощі, дорогі подарунки, квіти. А сьогодні вирішив взагалі прийти у гості. Алла вже тисячу разів пошкодувала, що колись дозволила йому провести ввечері додому. Зате старенька бабуся була у захваті від хлопця. Вона приготувала чай, порізала торт на шматочки та поставила квіти до вази. 

Дівчина не витримала такої ідилії. Розвернулася та голосно грюкнула дверима. Сергій був хорошим хлопцем. Але простак, не рівня Аллі. Адже хотіла для себе кращого хлопця з машиною, власною квартирою та щоб обов’язково відпочивали закордоном. Нехай всі подруги їй заздрять. А з ним вона хіба бачитиме кредит та пральну машинку. Ні, не про таке життя вона мріяла. 

Через декілька місяців вона стояла у пишній білій сукні. Раділа, що нарешті її казка стала реальністю. З Орестом вона прозустрічалася 3 місяці та він одразу їй зробив пропозицію. У нього був великий будинок за містом, приватний бізнес та новесенька іномарка з салону. Вони разом вечеряли та снідали у найдорожчих закладах міста, він завалив дівчину подарунками – айфон, золоті сережки, дизайнерські сукні, гучні вечірки та пропозиція руки й серця у Парижі. 

А ще через рік у неї народилася донечка Аня. Сергій через стареньку бабусю передав для дівчинки невеликий подарунок – пухнастий зайчик, щоб охороняв її сон. 

– Добре, що у нього вистачило розуму не прийти на виписку, – пихато сказала дівчина та кинула іграшку до шафи. 

Зараз вона живе у великому будинку в елітному районі міста. Ледь не щодня проводить свій вільний час у спа салонах. Орест дає декілька тисяч доларів – це все на шопінг. У донечки була своя няня, кухар та навіть гувернантка. 

Однак, таке ідеальне життя дівчині швидко набридло. Чоловік майже не ночував вдома, адже у нього було багато роботи. Його не цікавили донька чи дружина, а нові акції та конференції. Хіба коли журналісти приїжджали брати інтерв’ю, то показово обіймав Аллу та цілував донечку. Гидко було дивитися на таку награну любов від чоловіка. Не витримала та вирішила розлучитися. Благо, чоловік залишив їй весь будинок, частину бізнесу та машину. Ну і ще аліменти надсилав. 

– А до мене нещодавно приходив Сергій у гості. Він такий хороший хлопець, шкода, що ти йому відмовила. У вас була б така чудова родина, – тихо промовила бабуся.

– Годі. Нічого не хочу чути про цього невдаху. І взагалі, не пускай його на поріг. Ще нехай він сюди переїде та житиме у тебе на шиї, – дорікала Алла. 

Тоді була субота, дівчина поїхала з подругами у ресторан, щоб відпочити. Давно не бачилися, стільки пліток та новин назбиралося. А за сусіднім столиком сидів красивий чоловік у чорному костюмі. Він замовив Аллі келих вина. 

– Можна вас провести додому? Мене, до речі, звати Олександр, – сказав чоловік, коли дівчина виходила з ресторану. 

– Можна. А мене звати Алла, – мило посміхнулася дівчина. 

Відтоді Сашко заїжджав у гості до дівчини ледь не щодня, запрошував на побачення. Алла навіть залишалася ночувати на його квартирі. Відчувала, що це кохання. Але приховувала від нього доньку. 

– Ну не пара він тобі. Якби кохав – давно обручку подарував, – казала бабуся.

– Ще не час, от побачиш! Тим паче боюся його дитиною налякати, – відповідала дівчина. 

Але дарма сподівалася – виявилося, що у Сашка є дружина та діти. Алла випадково побачила їх у парку. Швидко побігла додому та голосно плакала. Старенька бабуся намагалася заспокоїти дівчину:

– Онученько, ось побачиш, що скоро все у житті налагодиться! Зате у тебе є чудова донечка, заради неї треба жити. А той чоловік і мізинця твого не вартує! 

Алла вирішила переїхати до бабусі. Одного ранку хтось постукав у двері.

– Ти? Чого прийшов? Як ти мені набрид! – сказала Алла, коли побачила на порозі… Сергія. 

– Я до твоєї бабусі, уколи їй роблю. 

– Ой, Сергійку, ти прийшов. Хіба ти не знала, Аллочко, що він у нас дипломований спеціаліст! Такий хороший лікар, золоті руки має. У мене щось останнім часом зі здоров’ям проблеми, то Сергійко до мене приходить та уколи ставить. А я йому за це пиріжки печу! – радісно сказала бабуся. 

Алла знову закрилася з донькою у кімнаті та не виходила, поки Сергій не пішов геть. 

Одного дня вона пішла гуляти з Анею. Одяглися легко, ще й дощити почало. Вже під вечір дівчинка голосно кашляла. Алла бачила, що донечці дуже погано. Телефонувала до всіх лікарів – той у відпустці, в іншого вихідний, третій взагалі слухавку не підняв. Прочитала в інтернеті список ліків, одягнулася та хутчіше побігла до аптеки. Однак, на порозі ледь не збила з ніг Сергія.

– Що у тебе трапилося?

– В Ані температура, вона кашляє. Я телефонувала до лікарів, ніхто не зможе прийти, я не знаю, що робити, – панікувала жінка. 

– Сиди вдома. Я скоро повернуся. 

Вже через декілька хвилин чоловік приніс великий пакет з ліками та фруктами для дівчинки. Алла сиділа навколішки біля ліжечка, на якому тихо спала Аня. 

– Так, температури вже нема. Ось, цей сироп треба пити завтра зранку. Я прийду та перевірю, чи у вас все гаразд.

– А ти не хочеш кави? 

Дівчина поставила чайник на плиту. Сергій на весь час, поки лікував малу, навіть не глянув на Аллу. Тільки тоді дівчина зрозуміла, що саме він її доля. Підійшла до Сергія та міцно обійняла. 

– Вибач. Я всі ці роки та нахабно себе поводила. Не цінувала твою допомогу…

– Нічого. Заради тебе я готовий на все. 

Того вечора в Алли з’явилася дійсно справжня родина. Поруч був коханий чоловік, який оберігав її та Аню. Він прийняв дівчинку, як рідну донечку. Зрозуміла, що тоді вона була іншою – пихатою та розбещеною дівчиною. Але зараз перетворилася на хорошу господиню, кохану дружину та найкращу мати у світі. 

Думаєте, що це дійсно було справжнє кохання? Чому? 

D