До нас приїхала свекруха, поки у неї йде ремонт. З цього моменту, наше життя перевернулося з ніг на голову. Чоловіка як підмінили. Він готовий робити все. Але це пів біди, вона просто поїдає мого маленького сина.
Коли ми зустрілися з Михайлом, я тільки пережила важке розлучення. Від першого шлюбу є син Діма, йому 3 роки. Мишко одразу подружився з дитиною, мене це і підкупило. Ми зустрічалися півроку, і вирішили жити разом. Через декілька місяців ми розписалися, без урочистостей та інших принад.
Тоді Олена Іванівна просто проігнорувала наше запрошення. За два роки спільного життя, в гості вона приїжджала тільки 2 рази. Жила у подруги, і нас радувала візитами на вечерю, не більше. Навіть тоді вона поводилася гордовито, і всім виглядом показувала що я її синові не пара.
Я терпіла, не хотілося псувати відносини. Синочка вона ще тоді намагалася дорікнути, але чоловік переводив розмову і її моралі закінчувалися. Зараз вдома знаходитися просто неможливо. Свекруха, поводиться як господиня. Може закритися на весь ранок у ванній, хоч і знає що нам на роботу і в садочок. Якщо вона сидить в залі, то боронь боже Діма зайде в кімнату. Дитина взагалі боїться зайвий раз вийти з кімнати, інакше вислухає цілу лекцію щодо правил поведінки і етикету та іншого.
Чоловік взагалі боїться слова проти сказати. Але ж це вона у нас в гостях, і це моя квартира, а таке відчуття, ніби ми гості, в своєму ж будинку.
Зараз Олена Іванівна взагалі почала діставати чоловіка щодо того, коли я збираюся народжувати. Адже Діма це мій син, а нам потрібна спільна дитина. Роки йдуть, я не молодію, та й що це за дружина, яка дитину чоловікові не народила.
Вона вважає мене нахлібницею, що сидить на шиї у її синочка, але я ж працюю. А вчора взагалі попросила делікатно так, відправити сина до бабусі, заважає він їй. Але я категорично проти і свою дитину нікуди не відпущу. Єдине що мене турбує в цій ситуації – для дитини це величезний стрес, може і правда краще до люблячої бабусі відправити. Але це означає поступитися свекрусі, а що потім буде? Мені теж переїхати, щоб не муляти їй очі? Порадьте як бути, я вже змучилася.
Як би ви вчинили на моєму місці?