Хочу поділитися з вами своєю сумною історією. Можливо, вона комусь буде досвідом і наукою.
Ми з чоловіком жили як всі. Одружилися у 20 років. Народили в шлюбі трьох дітей, вони вже виросли – старші завели свої сім’ї, а молодший син ще вчиться в університеті.
Два тижні тому я дізналася, що мій чоловік мені зраджує. Йому 50 років. Історія банальна. Він пішов у ванну, я як завжди – перевіряти телефон.
Це мій недолік, але мені нема за що вибачатися. Я все життя була з ним, не зраджувала, підтримувала, доглядала, коли він хворів, була опорою і підтримкою в усьому.
Йому прийшло повідомлення:
«Спасибі, солодкий мій, за приголомшливу ніч. Ти найкращий і я чекаю тебе ввечері. Скажи своїй, що затримаєшся на роботі, а ще краще – кидай її швидше, як і обіцяв».
Ви не уявляєте, як боляче було це читати.
Чоловік вийшов з ванної, побачив мене з телефоном в сльозах … Мовчки одягнувся, зібрався і поїхав. Я думала, що це кінець.
Але, він на наступний день повернувся додому і ще запитав, ніби нічого не сталося: «А що на вечерю сьогодні?».
Уявляєте?
Я з ним уже 2 тижні не розмовляю. Переді мною навіть вибачатися ніхто не хоче. І кожен день повторюється одне і теж. Він красиво одягається і йде.
Я не розумію, невже це нормально? Невже я це заслужила. Правда, для мене це все дико і страшно.
Дорогі жінки, а вам коли-небудь зраджували?
