Ми з чоловіком не змогли зберегти наш шлюб і через три роки сварок і непорозумінь розлучилися. Навіть спільна дитина ніяк не вплинула на цю ситуацію. А під час розставання я чула лише докори у свою сторону та закиди, мовляв, я більше нікому не потрібна.
На думку чоловіка, наш син став мені причепом. Хоча я по-іншому дивилася на цю ситуацію і в принципі не думала про нові стосунки.
Проте доля звела мене з Сергієм.
Поруч з ним я дізналася, як це бути коханою. Виявляється, що для цього не потрібно постійно намагатися догодити і виконувати усі забаганки іншої людини. А ще шлюб можливий без сварок і докорів. Сергій навіть прийняв мого сина, як рідного. Мого щастя не описати словами.
На жаль, родичі чоловіка не розділяли такого ж прихильного ставлення. Я розумію, що вони мають власні почуття і я не зобов’язана їм подобатися.
Свекруха спочатку була доброю і привітною жінкою. Однак як тільки вона дізналася про мого сина, то її ставлення кардинально змінилося. Вона прямо заявила, що не збирається приймати чужу дитину. І від мене жінка чекала рідних онуків.
Та я не могла змиритися з тим, що дитина перетворила мене в очах свекрухи з перспективної жінки на розведений непотріб. Спочатку вона вважала, що я успішна дама з двома квартирами, але один факт перекреслив усі інші мої заслуги.
Проте мати Сергія має право на власну думку. Не мені виховувати її і вказувати, як мислити правильно.
Я була вдячна свекрусі як мінімум за те, що вона народила і виховала мого чоловіка.
Прикро, що таку повагу вона сприймала, як слабкість з мого боку.
Зрештою жінка почала дозволяти собі занадто багато. Вона приїжджала без попередження і наводила свій лад у нашому домі.
Хоча власницею квартири є я. Переїжджати ми не плануємо, адже син ходить в школу неподалік. Проте кожна зустріч свекрухи зі Сашком закінчується сваркою.
Вона докоряє мені, що син бігає чи грається. А ще жінка не дозволяє йому близько до неї підходити і завжди кричить, щоб ми забрали Сашка якомога далі.
І це при тому, що свекруха приходить до нас в гості, а мій син у себе вдома.
Якщо раніше Сергій намагався змінити поведінку матері і її хід думок, то тепер просто мовчки спостерігає за цими подіями.
Нещодавно свекруха заявила, що більше ноги її не буде в нашому домі, якщо ми не ховатимемо Сашка під час її візитів. От тепер я задумуюся, може хай вона більше не приходить?
А як би ви вчинили на місці жінки?
