Ходив до мене додому поїсти та навіть квіти не приніс

Мені тільки виповнилося 18 років, навчалася на першому курсі, коли зустріла Миколу. 

Не дивлячись на пари та екзамени, я знаходила ще час на роботу. Мені вистачало грошей на оренду квартири, продукти та власні забаганки, наприклад, нова косметика. У гості часто приходив мій хлопець та ми разом вечеряли чи дивилися фільми. А потім він вставав з ліжка, цілував на прощання та їхав додому. 

На відміну від мене, Коля заробляв набагато більше, однак я завжди купувала продукти за власний рахунок, хоча майже половина зарплати відкладала на оплату квартири та комунальних послуг. Бувало, що я навіть платила за нас у кафе чи кінотеатрі. 

Микола був ще тим “гурманом”. Він не хотів їсти звичайну гречку, обов’язково треба до неї зробити салат. Якщо риба – тільки лосось та ікра на бутерброди, ні в якому разі йому не можна готувати заморожене м’ясо, бо це просто справжній злочин над шлунком. 

– Ти так смачно готуєш, краще за кухарів у дорогих ресторанах. Відклади мені ще декілька шматочків пирога, я вдома потім доїм! 

Спершу я щоразу намагалася догодити Миколі. Шукала нові рецепти, бігала у магазин ледь не щодня, годинами стояла біля плити – все заради нього. Тортики у формі сердець випікала. Чекала, коли він нарешті наважиться до мене переїхати та зробить пропозицію. Дуже хотіла за нього заміж! Однак, зараз розумію, що я була дурною та наївною. 

У таких гостинах був один мінус – продукти дуже дорогі. Ні, я не меркантильна дівчина, але, наприклад, сама їм дуже мало. Зайшла у магазин та купила їжі на тиждень вперед. А ось перед візитом Миколи я щодня бігала у крамницю. Сир, м’ясо, шампанське, риба… Інколи здавалося, що цифри на чеку – це номер телефону, а не сума за продукти. Ще й хлопець щоразу приїжджав з порожніми руками, навіть квіти чи шоколадку не привіз. 

Одного вечора я попросила його після роботи купити щось смачненьке до столу.

– Ти серйозно? Сама не можеш піти, біля будинку магазин, важко пройтися? І взагалі, у мене сьогодні багато справ, так що я не зможу приїхати. Па-па.

І тут я зрозуміла, що це не той хлопець, з яким хочу бути. Микола влаштувався комфортно – приїхав, повечеряв, відпочив та поїхав геть. Написала довге повідомлення, де пояснила весь абсурд даної ситуації. Думала, що він зміниться заради мене. Але відповідь була коротка – “ок”. Швидко заблокувала його номер у телефонній книзі. Це була остання капля терпіння, між нами все кінчено! 

Через 3 дні він постукав у мої двері. Зайшов, як ні в чому не бувало та пішов на кухню. Думав, що я зараз знову побіжу йому їсти готувати. А марно! Я вигнала геть такого нахабного хлопця. 

Я не хочу годувати за власний рахунок дорослого чоловіка. Він також заробляє гроші та міг хоча б раз привезти мені додому продукти чи квіти. Не хочу сидіти у когось на шиї, але не буду виконували роль Попелюшки у цих стосунках. Тепер зрозуміла просту істину: якщо чоловік не може подбати про себе – він не в змозі подбати і про мене. 

А якби у нас була дитина? Та це не життя, а страшний сон. Ще витрачатися на харчування, підгузки, іграшки і так далі. Добре, що я це рано зрозуміла. 

Дівчина вчинила правильно? Ви погоджуєтеся з її думкою? 

Daryna
Завантаження...
Cikavopro.com
Adblock
detector