І ось стою я посеред льоду в одних штанах і майці, тримаю в руках згорток, в якому трясеться тваринка і навіть не відчуваю холоду, усвідомлюю – а ось воно, життя

Ну ось і настав мій час! Ось зараз ми заживемо. Банк нарешті схвалив мені іпотеку, квартирка давно обрана. Все ніби чудово. Залишилося найменше – влаштуватися в ній, та працювати на кредит пів життя. Ну та нічого Зате будемо жити разом, в новій квартирі. Подумаєш, вона далеко від роботи. Зате новий рік ми зустрінемо вже у себе вдома!

Через тиждень.

– Коханий. Нам треба поговорити. – тремтячим голосом починає вона.

– Так, звісно. Зараз тільки шафу встанови.

– Ну ми закупилися в Ікеа купою красивих, не дуже дорогих картонних меблів, які я тепер збираю і розставляю по квартирі.

– Не зараз. Я йду від тебе. Я вже давно зрозуміла, що більше мені з тобою не цікаво.

– Але як же … – У мене випадає ключ з рук, шафу з невеликим гуркотом стукає об стіну. – Адже ми так давно мріяли про свою квартиру, у нас все так добре …

– Ні. Я не готова прати твої речі і готувати тобі вечерю кожен день. Я все вже вирішила – йду.

Тільки зараз я помітив уже зібрану сумку з речами. Вона взяла її і, як так і треба, вийшла з квартири. Наздоганяти не було сенсу. Я це побачив по її інтонації. Привіт новий рік! Дідусь Мороз, спасибі за подарунок!

Рівно рік потому.

Всупереч всім моїм очікуванням я почав пити. Більш того я стабільно виплачую кредит, хоч і влаштувався на роботу ближче до дому і менш оплачувану. Якщо бути до кінця чесним, то грошей катастрофічно мало, але і мені багато не хочеться. Пляшка молока, так картопельки небагато. До цього 4-5 пляшок горілки і найдешевші сосиски. Місяць живемо! Казковим життям я тепер живу.

Але сьогодні все змінилося. Повертаючись з роботи, я почув жалібний писк. У зробленій кимось дірці на замерзлій річці борсалось щось. Стрімголов я кинувся витягати незрозумілий мішок з крижаної води. Усередині виявилося щеня. У цю ж секунду воно було закутане у мій светр і куртку.

І ось стою я посеред льоду в одних штанах і майці, тримаю в руках значний згорток, в якому трясеться тваринка і навіть не відчуваю холоду, усвідомлюю – а ось воно, життя. Тепер з Річі ми живемо вдвох. Виявилося, що це дуже навіть хороший вірний пес, без породи і родоводу.

Він змусив мене кинути пити, тому що ніколи не підходив до мене, п’яного, але завжди зустрічав мене біля порога тверезого. Тепер я завжди поспішаю додому. Я знаю, що мене там чекають і люблять. Такою, знаєте, вірною щенячою любов’ю! До речі, на роботі мене підвищили.

Ви б хотіли такого вірного друга?

Напишіть нам в коментарях у Facebook!

Ira
Content Protection by DMCA.com
Loading...

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам:

Adblock
detector