– І як ви збираєтеся виживати? Він тобі все життя бути приносити копійки зі своєї нікчемної роботи!
– Мамо, може досить? Я кохаю його, а все решта не має значення.
– Це лише зараз ти так думаєш. Як тільки розпочнеться побут, ти забудеш про любов. Хіба тобі захочеться їсти одні макарони і вдягатися в старі речі?
– Мені байдуже. Я хочу, що він був поруч.
– Я і не сподівалася, що до тебе зараз дійдуть мої слова.
– От і чудово, бо я виходжу заміж.
– І за які гроші ви збираєтеся весілля влаштовувати? Десь встигли знайти мільйон?
– Ні. На це знадобиться менше тисячі, щоб оплатити державний податок і дорогу туди й назад.
– Живи, як знаєш. Та потім не здумай мені жалітися!
– Домовилися.
Пройшло декілька років. Дочка народила дівчинку від звичайного менеджера, який так не подобався її матері. Пара жила в мирі й злагоді. Інколи між ними виникали непорозуміння, але вони швидко вирішувалися. Вони обоє працювали і не мали жодних фінансових проблем.
Згодом зять вирішив піти на курси і змінити сферу діяльності. Його зарплата зросла в декілька разів. Та гроші ніколи не були найважливішим чинником у їхніх маленькій родині. Дочка при цьому завжди виглядала доглянутою і стильною. Матір лише дивувалася, як таке можливо?
Дівчина увесь цей час не забувала про неї. Вона часто приїжджала з гостинцями і привозила онучку до бабусі.
– Я завжди хотіла запитати, як вам вдалося зберегти свої відносини? Ми з твоїм батьком розійшлися, коли розпочалися фінансові труднощі. А твій і гроші почав заробляти! Вам би ще ремонт зробити.
– Нам і без нього поки що нормально. Мабуть, річ в тому, що тато не був коханим чоловіком, а мій є…
А на вашу думку, що є найголовнішим в стосунках?
