Хочу розповісти одну історію, яка зі мною нещодавно трапилася. Чесно, ніколи не розуміла і, здається, не розумітиму логіку деяких матусь, які завжди знайдуть виправдання своїй дитинці.
Отож, я живу у селищі міського типу. Тут є невеликий спортивний центр з басейном. Вартість не є захмарною, можна купити як одноразовий квиток, так і оформити абонемент хоч на рік чи на місяць. Тому тут часто бувають діти різного віку – підлітки, школярі та малі карапузи (є спеціальний басейн для таких діток з мілиною, з якими часто плавають батьки).
Звісно, що у басейні також передбачені спеціальні групи для дітей, хто тільки вчиться плавати та тих, хто планує пов’язати своє життя зі спортом. Переважно, у таких підгрупах вік дітей 7-9 рочків. Туди ходила 9-ти річна дівчинка Наталка та 7-ми річний хлопчик Іванко. Саме вони будуть головними героями цієї історії.
Перед тим, як йти плавати, діти обов’язково мають прийняти душ – такі правила гігієни. Мають бути гумові капці, шапочка для душу, гель чи мило та рушничок. У кожного відвідувача є своя власна шафка, де вони зберігають всі ці речі. Та деякі дітки вішають пакет з речами на спеціальний гачечок – готують все наперед, щоб по декілька разів не ходити туди-сюди, бо щось забув взяти. Та і чергу ніхто не хоче створювати та затримувати дітей.
Але Іван часто полюбляє побешкетувати. Після душу пробігає повз пакети з речами та скидає рушнички один за одним на підлогу. Зробив таку шкоду та починає хихотіти. Однак, іншим не смішно. Це відбувалося щоразу, як дітки йшли після душу в басейн.
Ось раз Наталочку таке розлютило. Вирішила, що має взяти цю ситуацію у свої руки та помститися хулігану його ж зброєю! Одного разу підійшла до його шафки та кинула полотенце з мочалкою у душову кабіну. Хлопець почав плакати та кричати так голосно, що, здається, чули всі у місті. У холі сиділа його мама, яка одразу прилетіла, мов та фурія, і почала заспокоювати малого. А дівчинка плавала у басейні та займалася з групою. Тоді вона стала героєм дня.
Біля басейну є невеликий продуктовий магазин. Для того, щоб Іван хоч заспокоївся на хвилину, мама пообіцяла купити шоколадку. Там і зустрілися з Наталочкою та її мамою. Почав кричати та плакати, мовляв, ось мій кривдник, покарайте його негайно! А мама з дівчинкою дивляться на такий цирк та мовчки кліпають очима.
– Це ви мама дівчинки, яка образила мого синочка?! Подивіться, що ви накоїли, він просто наляканий і плаче! У вас не донька, а справжня хуліганка росте! – з докором почала кричати на весь магазин мама Івана, що вже й продавці почали робити їй зауваження. Нема чого виясняти при всіх відвідувачах свої проблеми, нехай надворі викрикає, місця є вдосталь.
Та коли Наталочка розповіла всю історію від початку до кінця, то жінка ще більше розлютилася.
– Та мій Івасик просто так грався! Ну подумаєш, декілька разів полотенце впало, у тебе рук нема?! Підняла і пішла. Мій син просто хотів порозважатися так. А ти старша і ще й дівчинка!
Тоді вже не витримав ніхто у магазині такого крику. Охоронець підійшов до жінки з сином та попросив покинути магазин. А Наталя з мамою досі стояли ошелешені від побаченого та почутого.
Тобто дівчинка, яка просто заступилася за інших та за себе – хуліганка, а хлопець, який навмисне псував чужі речі – просто таким чином грався? Це ось така крива логіка деяких матусь?
На вашу думку, хто правий у цій ситуації? Чи зустрічали ви колись таких жінок, як мама Вані?
