Гоша тремтів від холоду та голоду, коли на нього натрапив син моєї хресної. Кіт тулився біля залишків багаття, яке розпалили якісь із відвідувачів лісу.
Хлопець зрозумів, що окрім нього про тварину більше нікому подбати і вона ризикує тут загинути. Додому він повернувся із новим другом. Мабуть, у кота було зневоднення, адже перші декілька днів він відмовлявся їсти і лише пив.
Багато часу переляканий звір проводив під диваном. Напевно напередодні йому довелося багато пережити. Гоша нікому не довіряв, окрім моєї хрещеної. Лише вона могла взяти його на руки або разом лежати в ліжку.
Згодом ми побачили, що у кота ще той войовничий характер. Він ганявся за сусідським рудим Семом, а після бійок повертався з новими ранами. Підозрюю, що це вже було діло звички, яка буквально переросла в інстинкт.
На той момент мені було 5 років. Я лише почав досліджувати навколишній світ, тому не дивно, що й Гоша викликав у мене великий інтерес.
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
Як тільки я приходи до хресної в гості, то одразу брав кота до себе на руки і витворяв з ним таке, за що б міг неодноразово бути пошарпаний. Та Гоша терпів мене. Дорослі жартували, що він сприймає мене за свого онука.
– Привіт, діду, – вкотре прийшов я.
– Мяу, – у відповідь озвався Гоша.
Я побачив, що вухо у нього кровоточило. Чергова бійка. Після спроби розглянути рану кіт обурився.
– Мяяуу!
– Гошо, потерпи. Я ж лише гляну, – спробував я заспокоїти тварину, хоча знав, що мені у будь-якому разі нічого не загрожує.
Тоді хресна принесла мені антисептичні засоби, а я обробив пошкоджене місце.
– І як тобі це тільки вдається? – дивувалися всі.
– У мене з ним особливий зв’язок, – пояснював я.
Також у Гоші був дар: він відчував вагітних жінок. Як тільки він підходив до чужих дам (окрім хрещеної та її доньки), то можна було сказати напевне: чекайте на поповнення!
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
– Настю, впусти Гошу до себе. У нього для тебе є важливі новини!
– Тобто? – здивувалася невістка від слів хресної, але покірно взяла кота на руки.
– А в тебе ляля скоро буде, – одразу озвався я.
– Та годі тобі.
– Це правда. Гоша підтвердив. А він ніколи не обманює, – пояснив я і погладив кота за вушком.
У хресної через дев’ять місяців з’явилася онучка Каріна. Проте Гоша не дочекався на її появу. Хоча до того часу він поставив ще не один приємний діагноз нашим сусідкам.
Зараз зі мною живе онук Гоші. Я назвав його Гога. У нього характер дідуся: не товариський, але надзвичайно вірний тим, кого все ж зміг полюбити. У нього є свій дар – він вміє знижувати температуру. Саме тому я одразу звертаюся до нього, коли хворію.
Дбайте про братів наших менших, адже вони вміють віддано любити і дарувати багато позитивних емоцій!
Чи є у вас домашні улюбленці?
Я була заміжня за Сергієм недовго. Спочатку мені здавалося, що все буде нормально. Але дуже швидко я зрозуміла, що в нашому шлюбі нас було троє. Я, Сергій і його мама Марина Борисівна.
Колись у мене була сім’я: ми з першою дружиною Ірою виростили доньку, купили квартиру, жили спокійно. Але потім у моєму житті з’явилася Поліна, і я все зруйнував.
Я ніколи не думала, що в нашій родині тема онуків стане такою дивною. У нас усе було навпаки. Мій чоловік Ігор дуже хотів онуків. Постійно казав, як водитиме їх на рибалку, як збудує на дачі будиночок, як вчитиме всього.
Я з Денисом була багато років. Познайомилися ще в університеті. Я сама до нього тягнулася, допомагала з навчанням, завжди була поруч. Потім переїхала до нього, і якось так вийшло, що я все тягнула, а він просто жив поруч.
Я все життя була дуже близька з мамою. Вона виховувала мене сама, про батька я майже нічого не знала. Для мене мама завжди була найріднішою людиною. Ми часто бачилися, гуляли у вихідні, ходили в кіно, могли просто пити чай і говорити про все.
Я виросла в сім’ї, де спокій був рідкістю. Батьки любили гулянки більше, ніж тихе домашнє життя, а мене часто рятувала бабуся. Коли в домі не було грошей, все було більш-менш тихо.
Колись я й сама не вірила, що можу опинитися в такій історії. Завжди засуджувала жінок, які зв’язуються з одруженими чоловіками.А потім у моєму житті з’явився він.
Я з чоловіком разом уже багато років. У нас є донька Оля, звичайна сім’я: робота, дім, школа, постійні витрати. Зайвих грошей у нас ніколи не було. Зі свекрухою в мене наче й не було відкритої війни.
Гості – як риба, на 3 день починають погано пахнути. Так можна сказати про кожну гостину моєї свекрухи. Та, на щастя, я зуміла зробити так, що Ольга Дмитрівна раз і назавжди забула до нашої квартири дорогу!
14 прийомів, які допоможуть вижити в смертельно небезпечній ситуації
10 речей, які ніколи не зробить доросла жінка заради чоловіка
Ось чому жінці насправді не потрібні шлюб і стосунки
Розчин з дріжджів: полийте ним свої рослини і ваш урожай збільшиться!
«Після весілля все вляжеться», — написав майбутній чоловік доньки іншій жінці, поки я несла коровай до зали.
Я довго жила з відчуттям, що ми з чоловіком ніби б’ємося головою об стіну. Працюємо обоє багато, втомлюємося страшенно, а толку ніби й немає. Жили ми вшестеро в одній квартирі: я, чоловік, син, мої батьки і бабуся.
Минуло вже 12 років відтоді, як не стало Юлі. А я все одно не міг відпустити той день. Мені вже тридцять, я живу в місті, працюю, а всередині все стоїть на місці.
Якби не важка хвороба чоловіка, я б ніколи знову не була щасливою…
Доля України: останнє пророцтво мольфара Нечая
До нас приїхала моя мама з села. Тільки ми з нею зайшли в квартиру, як чоловік мені каже – нехай теща їде до своїх родичів. Я зібрала свої речі і поїхала разом з мамою
