Катерина обожнювала готуватись до Нового року. Накривати хороший стіл, де були б усі страви, які любить її рідня.
Її чоловіка не стало 15 років тому. Тому це свято вона зустрічала лише зі своєю донькою Богданою.
Вони готували холодець. Зі салатів Оселедець під шубою та олів’є. Жінка обожнювала тушену капусту, а дочці запікала курку у фользі. А ще обов’язково мали бути апельсини та шампанське.
Згодом Богданка вийшла заміж. Чоловік у неї був хороший. Діток трьох вродили. Катерина натішитись не могла внуками. Гостинців їм постійно привозила та у гості чекала з нетерпінням.
Новий рік вони завжди святкували разом. Богданка і далі їла запечену курку у фользі, а її чоловік, на диво, полюбив тушковану капусту.
Та от минулого року до неї ніхто не прийшов: ні діти, ні внуки, ні навіть приятельки, яких вона обдзвонила, пропонуючи щедрий сіл.
Дочка повідомила, що їх не буде в останній момент.
– Матусю, ти нас не чекай, ми у друзів святкуватимемо цього року, вони за містом чудовий будиночок мають з чаном. Ми домовились з ними цей рік..Не ображайся тільки. Сходи до тітки Галини чи що..
А тітка Галина, її сусідка, до дітей поїхала..
У новорічну ніч Катерина сиділа сама. Шампанське так і стояло на столі не відкрите – у жінки сил не було це зробити, а більше було нікому. Вона налила у чашку соку і загадала бажання під бій курантів.
Воно таки збулось – Катерина цілий рік була здорова.
Самотні вечори ставали для неї дедалі частішою компанією. Дочка постійно в роз’їздах: то закордоном відпочивають, то у друзів. А про рідну матір уже й забула.
Кожного Нового року жінка готувалась, накривала стіл, клала подарунки для онуків під стіл, та ніхто так і не приходив.
І ось черговий Новий рік. Настрою вже зовсім нема. Готуватись теж не хочеться.. Та і здоров’я немає. Катерина важко хворобу перенесла. І саме на день народження свій заслабла.
Богданці нічого не казала – у неї і так турбот багато. Дякувати Богу, дочка сусідки Галинки у лікарні працює – виходила її.
Катерині от уже 81 виповнився рік. Слабкість проявлялась дедалі частіше.
Богданка зателефонувала сказала мамі, що може заскочать на годинку – старий рік провести. А для Катерини – це уже як обіцянка прозвучала. Готуватись почала. Та вже і бажання не те, і руки трясуться , і ноги не тримають.
Курку замаринувала – в холодильник поставила. Завтра запече. Пирогів напекла. Салати зробила. Капусту натушкувала. Все, як завжди.
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
Катерина зібралась заправити олів’є, та у неї закінчився майонез. Доведеться іти в магазин, адже просити нікого. Зібралась, хоч і не дуже любила ввечері десь виходити. До того ж мороз брався ще більший.
Та якось добрела. Майонез вибрала який-небудь, по обгортці яскравій, яку впізнала, бо надписів вона не бачила уже ніяких, лиш плями яскраві. Вирішила ще ковбаски якоїсь взяти, теж наугад. Підійшла до каси, не почула, що говорила касирка. дала їй одну купюру – жіночка почала обурюватись. Додала ще одну – отримала решту. Катерина ішла додому і чим ближче вона була, тим важче їй ставало. Паморочилось у голові. Жінка присіла на край тротуару, впустивши сумку. Хотіла підійнятись, та не виходило. Вонга почула чийсь дитячий голосок.
– Мамо, дивись, там бабуся
– Ні, синку, це не бабуся..Якась п’яниця, мабуть.
Катерина хотіла крикнути, та немала сил..
Богданка телефонувала до матері із літака, коли приземлялась. Та вона не відповідала.
– Мамо, але ти ж казала, що ми у бабусі будемо цього Нового року – сказав старший син.
– Ти ж до неї заходила перед від’їздом, подарунки мала передати. Не сказала чи що? – спитав чоловік.
– Я закрутилась. Не встигла. Збиратись потрібно було, корпоратив і ще дедлайни горіли з роботи.. Ніколи.. Потім наберу.
Дочка набрала аж на наступний день. Абонент недоступний. Дзвонила цілий вечір – те саме. Щось їй стислось у грудях – передчуття недобре. Холод пробирав, попри спеку +30 градусів у Єгипті.
Новий рік вони відсвяткували у номері готелі без особливого ентузіазму, адже не на жарт перелякались за Катерину. Швидко зібрались і повернулися назад додому. Богданка зайшла до маминої квартири. Телефон стояв на тумбочці у коридорі – давно розряджений. У кухні на столі – оселедець під шубою, не дороблений. У холодильнику – курка у фользі. На плиті – капустка. У кімнаті під ялинкою невміло запаковані подарунки.
Дочка жахнулась – матері не було тут кілька днів. Вона розгубилась, не знала, що робити. Пішла питати сусідів – ніхто нічого не знає. Обдзвонили лікарні усі – там була одна бабця без документів, яку підібрали на тротуарі. Вона дуже слаба була.
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
Богданка поїхала дивитись – так це була її мама, без свідомості. Вона плакала, та вірила і молилась, аби Бог допоміг її відійти. Та дива не сталось. Жінки не стало.
Богданка тільки після 40 днів змогла відкрити приготовлені мамою подарунки для неї та внуків.
Сльози текли беззупинну.
– Як? Як я могла так з нею? Вона ж дзвонила, просила.. Турботи, догляду…А я все відмахувалась. Не вірила.. Що ж може бути важливіше за власну матір? Чому ми цінуємо, коли уже втрачаємо?
Богданка налякалась, що колись її діти вчинять з нею так само. Вона не замислювалась про це. А житя.. Воно ж таке швидкоплинне. Не встигнеш оглянутись – і уже старість підкралась..
Чи шкода вам дочку? Чому?
«Після весілля все вляжеться», — написав майбутній чоловік доньки іншій жінці, поки я несла коровай до зали.
Застосування сухої гірчиці від шкідників на городі. Простий та дієвий засіб
12 цікавих фактів про підсвідомість людини, які вас здивують
Наношу це під очима – до ранку жодної зморшки. Хороший ефект після першої процедури
Смачні та пишні млинці на молоці, за бабусиним рецептом
Я була заміжня за Сергієм недовго. Спочатку мені здавалося, що все буде нормально. Але дуже швидко я зрозуміла, що в нашому шлюбі нас було троє. Я, Сергій і його мама Марина Борисівна.
Колись у мене була сім’я: ми з першою дружиною Ірою виростили доньку, купили квартиру, жили спокійно. Але потім у моєму житті з’явилася Поліна, і я все зруйнував.
Я ніколи не думала, що в нашій родині тема онуків стане такою дивною. У нас усе було навпаки. Мій чоловік Ігор дуже хотів онуків. Постійно казав, як водитиме їх на рибалку, як збудує на дачі будиночок, як вчитиме всього.
Я з Денисом була багато років. Познайомилися ще в університеті. Я сама до нього тягнулася, допомагала з навчанням, завжди була поруч. Потім переїхала до нього, і якось так вийшло, що я все тягнула, а він просто жив поруч.
Я все життя була дуже близька з мамою. Вона виховувала мене сама, про батька я майже нічого не знала. Для мене мама завжди була найріднішою людиною. Ми часто бачилися, гуляли у вихідні, ходили в кіно, могли просто пити чай і говорити про все.
Я виросла в сім’ї, де спокій був рідкістю. Батьки любили гулянки більше, ніж тихе домашнє життя, а мене часто рятувала бабуся. Коли в домі не було грошей, все було більш-менш тихо.
Колись я й сама не вірила, що можу опинитися в такій історії. Завжди засуджувала жінок, які зв’язуються з одруженими чоловіками.А потім у моєму житті з’явився він.
Я з чоловіком разом уже багато років. У нас є донька Оля, звичайна сім’я: робота, дім, школа, постійні витрати. Зайвих грошей у нас ніколи не було. Зі свекрухою в мене наче й не було відкритої війни.
Гості – як риба, на 3 день починають погано пахнути. Так можна сказати про кожну гостину моєї свекрухи. Та, на щастя, я зуміла зробити так, що Ольга Дмитрівна раз і назавжди забула до нашої квартири дорогу!
Олена переїхала з чоловіком в село. Але жінка не підозрювала з якими сусідами їй доведеться жити
Не розумію, чому вона так болісно реагує на моє прохання просто піклуватися про свого чоловіка. Не знаю, на чому тримається їх сімейне життя
Відчуваючи різкий біль внизу живота я вирішила вийти назовні, і йти по трасі в надії, що машини мене помітять
10 речей, які ніколи не зробить доросла жінка заради чоловіка
Ефективний відбілювач тканин у домашніх умовах. Про подібне ви навіть не мріяли!
