Коли Євгену було 8 років, батьки вирішили віддати свого сина в дитячий будинок. У них тоді настали дуже важкі часи, і вони вирішили собі полегшити життя таким шляхом.
У сім’ї Євген був не єдиною дитиною. У нього був брат. Але вибір припав саме на нього, так як він був старшим. Батьки запевнили Євгена, що відразу заберуть його з дитбудинку, як тільки життя зміниться в кращу сторону.
Роки летіли, а життя на краще так і не змінювалося. Євген досяг свого повноліття в дитячому будинку. Спочатку батьки часто відвідували його в притулку, приносили одяг, іграшки та солодощі.
Але з часом їх відвідини ставали все рідшими і рідшими, а потім вони перестали взагалі приходити до сина. Коли хлопцеві виповнилося 18 років, і він більше не міг жити в притулку, він не розгубився – вступив на економічний факультет в університет, закінчив його з відзнакою, влаштувався на хорошу роботу, де швидко піднявся по кар’єрних сходах.
Все у нього було добре, відмінна посада з хорошою зарплатою, а трохи пізніше він став главою компанії. У молодого і успішного Євгена часто брали інтерв’ю і показували по телебаченню, що і дало поштовх до наступних подій.
Він не згадував про своїх батьків вже дуже давно, але вони самі нагадали про себе. З’явилися раптово і почали просити пробачення у Євгена. Виявилося, що у них багато кредитів, за які вони не можуть платити. А брат Євгена вибрав не той шлях і пропав.
Батьки благали його допомогти їм. Нагадали про те, що вони все-таки одна сім’я. Євген не думав, що йому доведеться ще коли-небудь згадати про вчинок батьків. Адже він теж благав їх не віддавати його в дитячий будинок.
Зробивши над собою зусилля, Євген сказав, що допоможе їм, але тільки за однієї умови – він більше не хоче їх бачити в своєму житті ні в якому разі.
Все-таки він не зміг забути цю зраду, але ж сам мріє про сім’ю. Але Євген чітко дав зрозуміти, що більше не хоче бачити батьків і нічого про них знати. Тільки не знає чи правильний вибір він зробив.
Ви як вважаєте?
