Коли Андріана зателефонувала мамі, і попросила приїхати, та не на жарт злякалася. Надто вже дивний голос у дочки був. – Мамо, я тебе чекаю, але це негайно, а не тоді, коли ти всю картоплю з гарбузами до комори збереш. – Сіла Анна на потяг, а з вокзалу дочка на автівці в свій шикарний особняк звезла.

Нещодавно чоловік Андріани подав заяву на розлучення. Навіть нічого не пояснив. Просто одного дня зібрав всі свої речі та пішов геть. Андріана не очікувала такого вчинку, адже завжди старалася бути хорошою господинею та чудовою дружиною для нього. І зараз вона залишилася на самоті серед великих стін.  

Вони з чоловіком мали великі зарплати та могли собі дозволити збудувати двоповерховий будинок майже у центрі міста. Чоловік мав зв’язки та з легкістю домовився про приватну ділянку. Купив дружині новеньку іномарку, а собі джипа останньої моделі. Відпочивали закордоном, жінка купувала брендові речі. А зараз всі сусіди перешіптуються про те, що чоловік не залишить Андріані нічого – все забере до ниточки. Здається, що вони знали причину такого неочікуваного розлучення. 

Чоловік давно хотів дітей. Але жінка завжди уникала розмови про материнство. Навіть жартувала, що у неї алергія на малюків. Вона і сама не може пояснити, чому не хоче народжувати. У неї є дві старші сестрички, які після весілля одразу малюків один за одним народжували. Тепер у Андріани є багато маленьких племінників. Правда, вона не хоче з ними бачитися. Тільки-но почує їх крики – одразу погано стає. Тому намагається відкупитися подарунками від таких зустрічей. 

Навіть вже старенька матуся вмовляла доньку народити хоча б одного малюка – марно. Спершу думала, що Андріана хоче кар’єру зробити. Вступила у престижний університет на державну форму, старанно вчилася, потім знайшла хорошу роботу – заступник директора у іноземній компанії з будівництва. Ледь не щомісяця їздила закордон на конференції та відрядження. Вже її подруги хто у садочок, хто до школи діток відводить. Тому тепер у дівчини не залишилося нікого, з ким можна було б зустрітися у ресторані чи прогулятися у бутиках. 

Зраділа, коли донька привела додому Олега – наречений. Ну нарешті вона дочекається, коли буде онуків у колисці в парку катати. Чоловікові вже було 30 років, мав приватну фірму, приїхав на великій машину у дорогому костюмі. Через декілька місяців вже зіграли весілля. Правда, мама була незадоволена.

– А де конкурси? А де викуп нареченої та музиканти? Чому ніхто гірко не кричав? А про їжу я взагалі мовчу, сиділа голодною – скаржилася старенька своєї сусідці. 

Декілька днів тому донька зателефонувала матері та попросила терміново приїхати першим автобусом. Боялася, що з нею щось погане трапилося. 

– Сідай у машину, потім все поясню – сказала дівчина. 

Всю дорогу вони мовчали. А потім зупинилися біля якогось старого будинку. Зайшли в кімнату, де була маленька дівчинка, вона гралася у манежі м’яким ведмедиком. Побачила дівчину, радісно крикнула “мама” й почала простягати до неї свої крихітні рученятка. 

Минулого тижня Андріана приїздила у дитячий будинок займатися благодійністю від імені фірми. Спершу дівчина відмовлялася, казала, що не любить дітей та просила когось іншого відправити. Але ніхто її не послухав. Коли переступила поріг будинку, то одразу почала шукати у сумочці пігулки, бо голова від дитячого крику почала боліти. Та побачила дівчинку, яка сиділа на ліжечку та мовчки дивилася на неї. Її не цікавили нові іграшки, які привезли волонтери. Тільки час від часу кліпала довгими віями та пильно дивилася на дівчину. 

– Вона сирітка. Нещасний випадок. Тоді було слизько на дорозі. Всіх Господь до себе забрав… Батьки, старенька бабуся та дідусь. А на малюкові не було жодного синяка чи подряпини. – сказала нянечка. 

Відтоді Андріана ледь не щодня приїжджала потайки від чоловіка до дівчинки. Купила їй новий одяг, іграшки, пожертвувала будинку багато грошей. Потім сказала Олегові про дівчинку:

– Я хочу її забрати до нас. 

– Ти взагалі розум втратила? Чи десь під сонцем довго сиділа? Навіщо тобі чужа дитина?

Довго відмовляв від такої ідеї, просив забути про малюка, адже вона ще може свою дитину народити. А потім забрав всі речі, сів у машину та поїхав геть. 

Андріана покликала мати з собою, бо хотіла порадитися щодо дівчинки. А нещодавно на руках принесла донечку Оленку:

– Ось твій дім. А я тепер твоя мама.

– Мама! – крикнув малюк та міцно обійняв дівчину. 

Зараз вони живуть разом у великому будинку та часто приїжджають у гості до бабусі в село. А про Олега навіть не згадує. 

Андріана вчинила правильно? А ви б змогли взяти чужу дитину? 

Daryna
Завантаження...
Cikavopro.com
Adblock
detector