Нещодавно у моєї племінниці був день народження, 15 років – вже зовсім доросла дівчинка. Однак, не могла навіть подумати, що це свято стане для мене уроком на все життя. Що б не сталося – ніколи не витрачати останні гроші на когось, навіть рідних.
Річ у тому, що зараз у мене деякі проблеми на роботі. Затримували зарплату та ще й на додачу скоротили. Вже почала переглядати вакансії та шукати нову роботу. Але в Оленки був день народження, сестра телефонувала та запрошувала у гості. Вони вирішили зготувати сімейну вечерю та покликати тільки найближчих.
Порахувала останні гроші у гаманці – 500 гривень. Аванс буде тільки через два тижні, в холодильнику є ще продукти. Не пропаду! Біля офісу була невелика кондитерська, там на вітрині красувалися такі смачні тістечка й інша випічка. Оленка обожнює фрукти з шоколадом, тому я одразу вибрала невеличкий тортик. Він був прикрашений ягодами та политий білим шоколадом – ідеальний подарунок. Ще й на шампанське вистачило. Прийшла вчасно, без запізнення.
Тоді ми добре посиділи. Сестра приготувала ну дуже смачні страви. Ось вже настав час, щоб скуштувати мій солоденький подарунок. Витягаю його з коробки, але краєм ока бачу, що дівчинка скривилася. Навіть виделкою не доторкнулася до нього, весь час у телефоні сиділа.
Коли ж я допомагала сестрі прибирати зі столу, то почула, як племінниця щось шепотіла на кухні. Двері були прочинені та я підійшла, щоб уважніше все почути.
– Не могла вже вибрати кращий подарунок? На вигляд немов якісь соплі, навіть апетит зник. А те, що там мої улюблені ягоди, ситуацію ніяк не рятує! – дорікала дівчина.
Я вдала, що нічого не почула. Однак, так сумно стало на душі. Адже я намагалася догодити племінниці та навіть не пожаліла останні гроші для неї! І ось таке “дякую”. Краще б просто залишилася вдома. Бачила, як іншим гостям тортик смакував та вони просили добавки. Невже вона така стала розбещена та нахабна, що почала знецінювати увагу інших людей?
Тепер не хочу з нею спілкуватися. Вже тиждень не заходжу до них у гості, хоча сестра запрошує. Постійно шукаю якісь відмовки. Знаю, що дівчинка ще за три місяці до свята говорила, що хоче поїхати на море влітку. А я також планувала взяти відпустку і вона тільки зраділа, що ми удвох будемо. Бо сестра з чоловіком не можуть. Хоча тепер не знаю, чи взагалі є сенс з Оленкою кудись їхати.
Оленка правильно вчинила у такій ситуації? Можливо, дівчині варто вибачитися перед тіткою?
