Лариса обережно спускалась сходами. Живіт ще був не дуже великий, але вона вже попала на збереження.
От ішла додому зібрати свої речі.
Вже до обіду жінка лежала у лікарняній палаті. Сергій вона не дзвонила, лише написала.
Стукіт у двері.
– Ларисочко, до тебе гості – сказала медсестра. Жінка подумала, що це чоловік примчав, як тільки смс-ку побачив, але ні. Увійшов Михайло.
Міша – її учень. Вона займалась з ним англійською тричі на тиждень. А ще він був сином її чоловіка. Ось так от.
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
– Міша, а ти як тут?
– Ларисо Петрівно, я вам ось мандаринок приніс, йогурт, сік. Не знаю, що у вашому становищі ще там можна.
– Дякую, та не варто було..
Жінка помітила, як медсестри проглядають крізь шпарину падати і сусідки дивно дивляться. Мабуть, думають, що він її син чи що?
Коли Міша пішов, одна сусідка промовила до іншої:
– Дивись, ще й сидить посміхається, як їй не соромно! – Лариса це почула, але нічого не відповіла. Промовчала.
– Таак, жінки різні бувають. До чоловіків ласі. Що старий, що молодий – не перебирають! Головне, щоб був!
Вона розуміла, що говорять про неї, але за що саме ніяк не второпала. Так, Сергій був старший від неї на 8 років. Йому вже 39 було. Але звідки ці пліткарки про нього могли знати?
Лариса одягла навушники і лягла дивитися фільм. Так їй було спокійніше. Провалилась в сон. Почула різкий звук, стукіт. Ліжко посунулось. Це санітарка Григорівна. Махала шваброю під ліжком, зачепила руку Лариси і все бубоніла собі під ніс щось.
Потім в палату почали заходити інші вагітні, глянула на Лариску і втікали.
Ввечері до неї прийшов Сергій, вона почала розповідати про дивну поведінку медперсоналу і дівчат.
– Тобі здалося, кохана. Не звертай уваги. Давай краще подумаємо, де ми медовий місяць проведемо. Ну не місця, а тиждень, більше на роботі не дали вихідних.
– Тобто? Ти про що?
– Я хочу, щоб моя дитина в законному шлюбі народилась. І Мішці я сказав, що у нього буде братик чи сестричка.
– Він приходив сьогодні. Мені трохи незручно?
– Припни. Ти чого? Ми ж рідні люди. Все нормально.
Розмова з чоловіком додала трохи впевненості Ларисі і вже на вечірньому обході, коли медсестра відчутно перетиснула її манжетою від тонометра руку, не сказала нічого, лише посміхнулась.
Вранці до них зайшла лікарка. Молода, в яскраво-червоному платті до коліна, самовпевнена.
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
– Ну що, вагітність зберігати будемо? – Лариса аж ахнула від такого запитання. Та ще й від кого? Від лікаря!
– Звичайно! До чого такі питання?
– Не одружена?
– Плануємо розписатися..
– Весілля не буде – промовила жінка.
Та що ж таке робиться в цій лікарні! Лариса вже була готова розплакатись? Хіба так обходяться з вагітними?
Жінка почала гладити свій животик і заспокоювати чи то себе, чи то малюка.
Два дні вона пробула там в такій напруженій атмосфері.
А тоді до неї прийшли з поліції. Допитували, щодо стосунків з… неповнолітнім Михайлом Сергійовичем.
– Що? – вигукнула Лариса. – Ви плутаєте! Міша син мого майбутнього чоловіка, Сергія. Я лиш англійською з ним займаюсь.
– Знаємо ми, чим ви там займаєтесь. Он – поліцейський показав на живіт жінки – на ділі видно. Вам, жіночко світить строк. За розбещення неповнолітніх.
– За що? Як ви.. – Лариса знепритомніла після цих слів.
Коли її привели до тями низ живота дуже тягнув і крутилась голова, нудило.
– Надіє Богданівно, що це було? Поясніть хоч ви? – звернулась Лариса до вже старшої медсестри.
– Що, що! З малолітнім водитись менше треба. Мамка його на тебе заяву накатала… От до тебе і прийшли.
– Мамка? Стоп. Чия?
– Ну хлопчика того, що до тебе приходив. І він теж підтвердив.
– Мішки? Але.. Вона сама мене наймала. Для нього репетитором. Не розумію..
Лариса почала ридати, її все засмучувало, вона не знала, що зробила не так, в чому її звинувачують.
Ввечері приїхав Сергій з Михайлом і вони почали у всьому розбиратися.
– Пробачте.. Я..Я не хотів. Це мама все придумала, а й купився. Вона казала, що вини майже помирились з батьком – плакав хлопець перед Ларисою. – Вона говорила, що вам нічого не буде, тільки налякають трохи і все. Відчепитесь від тата. Я просто хотів сім’ю повернути. Ви не подумайте, ви мені подобаєтесь. І англійську класно пояснюєте. Я от 11 отримав за тест.. А тато мені сказав за сестричку чи братика. Я зрадів, мамі розповів.
Сергій мовчав. Йому було соромно за цю всю історію. І страшно за Ларису і дитину. А його колишня сама колись пішла до іншого чоловіка, до заможнішого, до перспективнішого.
– Знаєте.. Знаєте, це так важко без тата..От я і ..
– Знаю. Добре, що твій тато завжди поруч. Сергій, якщо ти плануєш повернутись, то я не буду заважати. А ти Мішо, не тримай зла на мене. Я батька зі сім’ї не забирала. Він був вільним чоловіком. Все ідіть, я відпочивати хочу. Втомилась. День важкий.
– Ларисо, ну ти що..
– Будь ласка.
Ларису виписали через тиждень, повертатись у квартиру Сергія вона відмовилась категорично, тому він поїхав до неї.
З колишньою Сергій мав розмову, влаштував скандал. Більше вона до них не лізла.
Через пів року, коли Лариса гуляла з синочком по парку, до неї підійшла Галина. Колишня Сергія. Красива жінка, нічого казати. Лариса машинально почала прикривати колясочку від неї.
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
– Та припиніть. Я ж не звір якийсь. Я вибачатись не буду, не має за що. Трохи палку перегнула, але я боролась за свого мужчину. Я просто і справді думала, що в нас з Сергієм все мого бути добре, якби не ти. Я просто не від одної жінки його до себе повертала..Але ти..Ти чимось заполонила його душу..
– Що вам треба? – перебила її Лариса.
– Та нічого. Просто побачила тебе, думаю, підійду, привітаюсь. Але це ще не все. Запитати хотіла. Я тут в Італію планувала їхати. Жити там хочу.. А Мішці довчитись треба. Візьмете його до себе? Мені важлива твоя думка.. Бо Сергій батько, одразу погодиться..
– Звичайно. Знаєте ж, що я його не ображу..
– Ну гаразд. Спасибі. А малого покажеш?
Лариса відкрила доступ до колясочки.
– На Мішку в дитинстві схожий.. А годуєш грудьми ще?
І двоє жінок пішли собі стежкою, розмовляючи про дітей, як ні в чому не бувало.
Як ви думаєте, чи зможуть жінки подружитись?
Вправи для красивої постави від Ярославни Данилевич
Що вам слід відпустити прямо зараз – згідно з вашим знаком Зодіаку
Доля України: останнє пророцтво мольфара Нечая
Власна квартира стала водночас моїм досягненням і покаранням. Тепер з чоловіками мені, ніби пороблено!
Усі заздрили, що у нас із чоловіком аж 3 дітей, бо думали, що бодай хтось про нас піклуватиметься
Іду дорогою додому і бачу – 500 гривень. Лежать на землі. Хотіла пройти повз, згадавши бабусині повір’я “Візьмеш чужі гроші – забереш собі усі людські біди”
“Ми повечеряємо, а ви у вітальні почекайте”: свекруха ввічливо відмовилася нагодувати невістку з внучкою
Картопляна шкірка — це все, що потрібно для орхідей. Рецепт кращого добрива для пишного цвітіння
Гарний та швидкий спосіб стерилізації банок. Пару хвилин і можна закатувати
Як легко приготувати пісочне печиво з варенням. Зроблено з любов’ю
Встигни на піку цвітіння: заповни літрову банку рослинною олією і фіолетовими квітами
Рецепт випросила у подруги, яка заробляє на випічці. Ідеальний класичний бісквіт готую тільки так
20 знімків з результатом комбінації могутньої сили часу і людського фактора
Такі балкони настільки вражають, що не розповісти про них друзям – велика помилка!
15 фото, на яких погода вирішила показати все, на що вона здатна
Притча про те, як знайти душевний спокій
Речі — які притягують у дім бідність і нещастя. Скоріше позбудьтеся від них
У свої 55 я зрозумів, що не люблю свою дружину, хоча ми разом вже 30 років. За цей час вона віддалилася від мене і стала чужою
Я закохався в жінку, яка має сина від першого шлюбу. Спочатку я не звертав на це увагу, але згодом зрозумів, що я витрачаю на чужу дитину майже половину своєї зарплатні
